Що знов ворожить нам лукава доля -
надію дасть п’янку,чи згасить іскру ту,
що жевріє в душі іще поволі
і віру береже та правду зве святу?
Лише в єднанні іскра ця не згасне,
Лише в борні здолаймо долю злу…
Не дай,Господь, на півшляху нам впасти,
чи байдуже скоритись знову сну
химерному,безвольному, тяжкому,
що не збагнути – мертві, чи живі,
де сотні літ пісні вбивали й мову,
де волю й честь топтали у багні.
Не дай нам, Боже, зрадити свободу,
байдужістю, як мохом, прорости. Дай силу нам, щоб не зректися роду
й до перемоги до кінця дійти!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
!!!
Хай Вам щастить! 
