І зникне осені печаль.
Осінній день іде неждано, Пірнувши з літа в зорепад. Перетворивши несказанно, Шатро зелене в листопад. Листочки падають додолу. Тихцем ховаються під кущ До павутинного подолу, Ніби не вразить їх там хлющ. Тремтяче марево прозоре, Немов невидиму вуаль, Накинув хтось на чорне поле… Курли не чути вже, на жаль. А хтось краплини кришталеві, Наниже нишком на нитки І, мов з парчі, в красі жовтневій, Нам гаптуватиме квітки. І відіб’ються в них стожари, І бризне вогником кришталь, Як сонце вигляне з-за хмари… … І зникне осені печаль.
Додав: Asedo1949 (26.10.2016)
| Автор: © Катерина Чумак.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2252 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА