І зникне осені печаль.
Осінній день іде неждано, Пірнувши з літа в зорепад. Перетворивши несказанно, Шатро зелене в листопад. Листочки падають додолу. Тихцем ховаються під кущ До павутинного подолу, Ніби не вразить їх там хлющ. Тремтяче марево прозоре, Немов невидиму вуаль, Накинув хтось на чорне поле… Курли не чути вже, на жаль. А хтось краплини кришталеві, Наниже нишком на нитки І, мов з парчі, в красі жовтневій, Нам гаптуватиме квітки. І відіб’ються в них стожари, І бризне вогником кришталь, Як сонце вигляне з-за хмари… … І зникне осені печаль.
Додав: Asedo1949 (26.10.2016)
| Автор: © Катерина Чумак.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2157 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА