Та це я Вам, пане Укране, дуже вдячна, а ще пані Катерині і пані Ірині, адже саме Ви разом з ними давали цінні поради щодо моїх віршів на початку моєї появи на цьому сайті. Я ціную добрі поради завжди. Дуже рада, що Ви зайшли на мою сторінку і що Вам сподобалось це моє "витворяння".
Згодна з Вами, пане Іване, найважче - це вкласти зміст своєї душі у потрібну форму. Ця форма - як "прокрустове ложе", увесь час щось не вкладається в неї. Але ж вигадати щось своє, новітнє, можна, гадаю, тільки тоді, коли засвоїш досвід інших. А інакше будеш увесь час" вигадувати велосипед". А щодо геніїв, то ці панове, як правило, на сайти не ходять, а сидять дома, творять і чекають, поки хтось їхні творіння знайде років так за 50 після їхньої смерті і доведе їхню геніальність. Інколи це трапляється, дуже рідко, правда.
Та це не сварка. Пан Володимир ще молодий, тож трохи теорії йому не завадить. Я також цей вірш прочитала як верлібр. Думки гарні, як і взагалі - кохання.