проблема, як завше- у відношенні. багатій ніколи не буде бідному другом: їх дружба триває лише у церкві та на Страшному Суді. крадуть, бо дають красти. крадуть, бо воно лежить так, що вкрасти можна і треба. бо, як не він, то хтось інший украде. а, потім, обкрадаючий ще й депутатом у районі чи області буде, допомагаючи обкраденим створювати об'єкти для подальшого обкрадання.
ой, чують вони усе. то їх уряд - злочинець. прості люди - не вороги: вони теж трудяться у поті чола, але їхня ідея зверхності іде у розріз з усією мораллю чи релігією. їм треба "вєлікая страна", тобто "самая-самая" за будь-яку ціну. це- і націоналісзм і геноцид, і ненависть. їм би позакревати їх церкви, що лже-пророчать!
я- на війні з Росією цілою, з її державою в двобої. я думав: їх народ порядний, але брати ті- проти миру, не поважають Прав Людини, і проти України. тенденція та тягнеться з віків: забрати, вбити, кинути в неволю… ми знов- вборні на Куликовськім Полі за Вартості Найвищі, щоб їх не дати знищить- Життя та Незалежність, Мову власну і Культурy, я – на війні літературній. Іван Петришин /переклад з польського діялєкту/
"тим, як у вишивках...ідуть до церкви..".- це, себто, їхньою ходою, чи темпом, чи способом ходи? й "бути гіднимо чогось/когось, а не "гідним для когось" , бо "гідним можна бути тільки у порівнянні до іншї особи" - це не нормативна українська, просторіччя місцевого характеру і коми, коми, коми... "злидні" - це стан крайнього зубожіння, вживається не у значенні, яке Bи хотіли застосувати. отак: недоліки й помилки можна знайти у кожного, навіть у над-патріота. з поклоноум українським, молитвою польською, і думкою англійською.
пане Шляхтич! дякую за шляхетну відповідь. уся справа у тому, що вірш написано на діялєкті, а не польською літературною. та й, основне, зовсім не те: комунікація відбулася- зрозуміло про що це, от, і добре. усмішки поляків мені знайомі. я ставляю тут такі вірші і такою мовою, яка мені до вподоби. все, що я пишу, і є "неwпeл", Ви можете їх коментувати, чи ні- поезія - моя розвага, хобі, так би мовити, that's why "of , e per questo I am writing in "the language of the moment", in una lingua dell'ispirazione del momento. блаженні, хто розуміє.
мушу сказати, що це- і паутетично і пафосно. моїм завданням, цього разу, не було писати українською. українська мова, вірніше один із її діялєктів, була у мене першою, тепер рідною для мене є інша. Ви знаєте, якщо я не розумію якоїсь мови, то я нічого нею і не читаю. у мене ніколи не було бажання читати арабською, бо я й читати не знаю. не знаєш- не читай. це просто. мови треба вивчати, особливо ті, якими розмовляють сусідні народи і племена.
сильно, завзято, справедливо і гріхо-падно. чути крик душі. він би не йшов, якби не було в Україні зрадників, що за - "новоросію", бо у них нічого ні українського, ні слов'янського не залишилося. їх, безбожників, тягне кочівна дико-племенна ідеологія ординців.
мій старий переносний комп'ютер скаче буквами по усьому полі- робить опечатки. треба купити новий/новіший.
з годен і з "картузом", але, як нам, вченим, відомо, що слово "картуз" = " carte d'use ", має: 1. право на зсув наголосу у поезії, 2. вимовляться з різними наголосами в Східній/літературній та Західній/діялєктичній говірках. тому, це- не помилка, а зміна за правилами римування. спасибі за відгук.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('