питання не у тому, "хто як може", а- "хто як хоче": вже пора бути демократичнішими і- у понятті побудови, і - у римах... ви ждете, мабуть, чогось такого класичного від кожного, на кшталт 19-го сторіччя... вам не сподобалося. ви- кращі за всіх. однак, кожен має право на своє, може, й гірше від вашого, але- чесне, відверте. чому хтось має думати, як ви? рими. у цьому вірші є різні рими, але тут немає тих, які б хотіли бачити ви? вибачайте. ви можете бажаних вам рим досягти самостійно, після штудіювання відповідної літератури. успіху, шановний!
В останньому" = "в ориґіналі". Рима (у звичному сенсі) відсутня в ориґіналі, що являє собою верлібр (із переважанням хорея). У вас "гідна—рідну", а в першоджерелі "δοξαστική—τη χώρα μου".-
*переклад не мусить бути оригіналом: а/ він може просто пристосувати текст до більш природньої для мови перекладу версії; б/ я не наслідую переклад, я його роблю більш українським і таким, який мені подобається;
** вибачте, але ви для мене - не вчитель;
*** якщо ви можете зробити кращий переклад- будь ласка, зробіть, а мені мій до вподоби такий, яким я його зробив.
*** переклад- це моє захоплення;
**** Всесвіт без мого перекладу ( і без вашого) може обійтися, але я маю право робити і писати собі те і так, як мені хочеться.
гідна = рідна - і є рима, мабуть про такі ви не чули. вам увесь час щось недовподоби. та облиште вже! я для вас не перекладав. для вас (з вашим характером)
(такий собі маленький тест). не люблю критикантів. "так мнє кается".
Мова- це система у розвитку. Не усі слова усім відомі. Мова - гнучка і гарна. Вона дозволяє творити нові слова, які або були, або які можуть бути, що не спотворює мову, не ламає її гармонію, а надає нових барв, почуттів і відтінків. Іван Петришин, член ААП
"Може це ближче до лемків, " Мова- неосяжна. Вона не має політичних меж/кордонів. Пані того не чула, бо там, де я жив, пані не була. Ви дотримуєтеся своїх поглядів. Я це поважаю. Чому ви думаєте, що інші, ну, от, як я, не можуть і не мають право на свою думку, яка різниться від думки інших? Здається, я уже дав досить детельну відповідь... Hаголошую ще раз: якщо лексичний склад і граматична будова двох мовленевих слов'янських кодів аж настільки різні, то це- мови, а не- діалекти. Комусь не хочеться визнати, що лемківська, русинська - трохи задалекі від української? нічого. від цього дійсність не змінюється. нaснаги вам, та душі нескривленої!
А, поезія і складається з реального і фантастичного, з бачення автора, а вік тут - не при чому. У деяких країнах, коли хтось говорить про вік, це вважається дискримінацією. Поезія нікому нічого не повинна робити. Кожен автор має право на власну думку, поетичну чи ні. А, те, що Вам подобається чи ні- це ваше власне уподобання. Вірш цей не писаний дла Вас особисто і я не намагався Вам сподобатися. Вірші про правду життя- цілком інші. Їх багато. Ви ж знаєте тих абторів, які про вашу улюблену правду життя пишуть. Ото їх Вам і слід читати. А я хотів створити такий вірш, мені подобалось написати отак, і я це зробив. Як каже жінка-бургомістр одного міста, "а, хто це Вам дав право судити мою власну думку? Ви- хто?" Творчих Вам успіхів і "правди життя".
Вибачайте, пані. Західно-українська мова має багато варіа(я)нтів. Так говорили/говорять у тому місці, де я жив в Україні. Ваша думка не може бути "об'єктивною", бо - це факт мови. Якщо порівнювати сицилійську чи бергамаську мову з літературною італійською, то можна теж сказати, що це- безграмотна італійська, але це- не так: є підручники тих мов. Мова не має кордонів, так можуть розмовляти і в Польщі, і в Словаччині, та й відомо, що лемки і русини повидавали власні підручники. У Польщі навіть можна здавати лемківську на матуру/атестат. Ну, і граматика цього варіанту куди складніша за українську: "я бим пішов, пішов-бім, бум бим-си пішов, пішовім-би си, якби-сти змугли...взявім-си ту мийницю... я м-си юш був то зрубив..." Будь ласка, не кривіть душею: мова твориться народом, а не окремим автором- не він вказує, як ото слід "грамотно" говорити, а народ диктує. Відкидання слов'янської мови, яка близька до західно-слов'янських, є криводушшям. З повагою, мовознавець-дослідник.