SITE LOGO
Сб, 23.11.2024, 15:06
Меню сайта
Наш опрос
Ваша стать:
Всего ответов: 493
Главная » Комментарии пользователя [ivanpetryshyn]

Найдено комментариев: 653
Показано комментариев: 61-90
Страницы: « 1 2 3 4 5 ... 21 22 »

avatar
0
593 ivanpetryshyn • 15:39, 24.04.2022 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
592 ivanpetryshyn • 21:58, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Traductionis non debet opinionem.
avatar
1
591 ivanpetryshyn • 18:15, 17.01.2022 [Лінк на твір]
table-2  respect
avatar
0
590 ivanpetryshyn • 18:13, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Дякую. До речі, це- переклад-переказ. Яку таку власну думку ви хотіли б при перекладі?
avatar
0
589 ivanpetryshyn • 03:03, 08.01.2022 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
588 ivanpetryshyn • 02:47, 04.01.2022 [Лінк на твір]
https://u.to/qrfhGw

sapemus, quis non commendatur est, sed... in Rutheno, "Catalino" non bene sonat, quia non  femmina est. gratiam pro eum.

https://en.wikipedia.org/wiki/Catiline
avatar
0
587 ivanpetryshyn • 02:34, 04.01.2022 [Лінк на твір]
read-book
avatar
0
586 ivanpetryshyn • 02:23, 30.12.2021 [Лінк на твір]
дякую і вам. часом, то- не усім і не одразу; іноді, слід мати просто філологічну підготовку і добре знання мови. вітаю!
avatar
0
585 ivanpetryshyn • 02:28, 29.12.2021 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
584 ivanpetryshyn • 02:27, 29.12.2021 [Лінк на твір]
Дякую: а, хто це на цій веб-сторінці очікував монографій?
avatar
0
583 ivanpetryshyn • 00:26, 26.12.2021 [Лінк на твір]
Усе було,
і відбулись усі,
але не так, як мислилось й гадалось,
не так, як нам хотілось чи бажалось,
але - інакше: не життя мотало,
а люди, що були навколо,
і, все ж, ми увійшли у власне коло
талантів визнаних самими нами-
зуміли досягти, чого хотіли,
робили те, що ми уміли
і далі вміємо, а чи хтось визнав це
чи ні-
то другорядне, зовсім не важливе:
і вчинки наші, і діла ввійшли 
в історію самі собою,
ми не змагалися, Юпітере, з тобою,
а все чинили, що вважали за важливе,
і, якщо хтось нсдрукував ще й книжку,
то- це диво!
не наша то вина,
що від вина,
сп'янілі гордістю, презирством підлим
або здурманені нашіптаною лжею,
нечесні вмовили Киркею
нас зневажати-
що ж!- перемогли,
хоча й писати краще нас і не змогли.
Іван Петришин
avatar
0
582 ivanpetryshyn • 00:29, 20.12.2021 [Лінк на твір]
za
avatar
0
581 ivanpetryshyn • 21:27, 12.12.2021 [Лінк на твір]
важливо бути добрим
до всіх злих-
такий життя надправедний
триптих...

Ivan Petryshyn
avatar
1
580 ivanpetryshyn • 01:58, 10.12.2021 [Лінк на твір]
кожна людина має право на свій власний досвід:
кожна людина будує свою власну логіку,
кожна людина має право на помилку,
якщо вона була щира у своїх намаганнях.
avatar
0
579 ivanpetryshyn • 03:38, 09.12.2021 [Лінк на твір]
read-book

Пан Вальчак виклав, як йому до вподоби: кожен має право на обробку всесвітнього надбання. Я ж- тільки перекладав. Переклад не несе відповідальності за позицію автора. Але, отак: золоті яйця несе одна особина, двоє користають і не шанують її. Врешті-решт, стають настільки ледарами, що вирішують позбутися джерела, впадаючи у кримінал. Але - замість золота, навіть шкарлуп не дістають. Натомість, просто стають алкоголіками і знову впадають в уже постійну бідність.
avatar
0
578 ivanpetryshyn • 02:53, 25.11.2021 [Лінк на твір]
Кожен знає про Римську Імперію, однак, як і Київську Русь, не слід її ідеалізувати: часто, усім здається, що якась історична "золота епоха" була досконалою. А це- не так. Для киргиза, Чин Ґіз Хан - герой. Для слов'янина - нелюд. Те, що я переклав- просто переклад. Переклади не осуджують. Їх аналізують як одне із джерел на певну тему. Не слід політизувати переклади- вони уже політизовані в оригіналі.
avatar
0
577 ivanpetryshyn • 16:34, 20.11.2021 [Лінк на твір]
Non est unam rei novam. Ви праві, мабуть, але, часто, ті, хто першим зневажив, забувають, що вони це зробили, і алогічно вимагають поваги до себе. Повага- це дуже важливо, ну, і кожна думка цінна, проте у моїм вірші я мав на увазі нормальних, чуйних і шануючих інших людей (це само по собі зрозуміло). Щастя і повага - це різні речі: щастя без поваги- егоїзм, щастя з повагою - людяність і мрія; щастя і воля - ідеал; щастя і покора- вимога багатьох, щастя і незалежність - велика відповідальність, але також- і великий талант. Кожен має право на таке щастя, яке він собі уявляє, але те щастя не має затьмарювати чи зневажати щастя інших, принижувати чи робити з інших жертв своїх власних бажань: щастя - індивідуальне, а не- колективне. Воно- обмежене мораллю і правилами чи законами.
avatar
0
576 ivanpetryshyn • 02:05, 18.11.2021 [Лінк на твір]
Пияцтво- це ще й слабка воля. Хто повинен був виховувати її у нього? Школа, сім'я і він сам. Легко бути безвольним, важко бути незалежним і вільним...
avatar
0
575 ivanpetryshyn • 02:43, 17.11.2021 [Лінк на твір]
Поняття волі і свободи може бути й помилковим. Є кілька типів волелюбності: одні кажуть: " роблю, що хочу- моє тіло, користаюся з нього як мені довподоби". Так, чоловіки п'ють, але, що найцікавіше, що не вони у цьому винні- горілка/спиртне існували ще до їхнього народження. Проблема це соціальна: горілка була винайдена у багатьох культурах одразу ( різні її види); суспільство почало випускати її і брати за це чималі грошенята (незважаючи на те, що воно просто нищило цим людські долі); те ж саме суспільство почало карати за вживання алкоголю, який воно саме ж одобрило. Одним словом, на алкогольних напоях суспільство робить гроші, роблячи від них залежними мільйони людей. Це вигідно: політично легше впоратися з алкоголіками!  Інших задоволень/розваг у багатьох просто немає. Ото нап'ються, забудуть усі проблеми, натворять нових: вигідно- допомагає виродженню нації. Я - не про таку свободу. Я про свободу творчості і людської достойності. Про свободу і щастя робити щось корисне для себе і для інших. Не- свободу випивацтва. Пияцтво- це ще й слабка воля. Хто повинен був виховувати її у нього? Школа, сім'я і він сам. Легко бути безвольним, важко бути незалежним і вільним: свободолюбивого не люблять, бо, як це мовляв- "ми усі п'ємо, а він -ні! то вірити йому не можна." А, що це краще мати ті "пута" і вислуховувати лайки від "добропорядної" дружини? Краще бути самому, мати гідність, робити те, що є цінним і тобі довподоби, аніж мати справу з грубіянами, підлими та зрадниками людських почуттів. Свободолюбство має бути позитивним.
avatar
0
574 ivanpetryshyn • 23:29, 09.11.2021 [Лінк на твір]
Дякую, однак я й не знав, що Улюч - мій рідний край. Над Сяном, до "Вісли", проживали мої дідусь, бабуся, їхні діти... Жаль, що Ви- на чужині, як і я. Україна для мене- то болюче питання. Вона мені не сниться, але я про неї думаю, згадую наче картини з прожитого там: людей, почуття, певні ситуації...Життя - це й успіхи й падіння, театр і комедія, трагедія і бурлеск, невторопне і зрозуміле, надійливе і розчаровуюче... Дякую за пошану, Пане Василю! Лемківщині- вітання. Будь ласка, підіть до Вісли, помоліться та киньте у неї дубового вінка- на спогад про вигнаних з їхніх земель Лемків і Українців. Низький уклін.
avatar
1
573 ivanpetryshyn • 01:10, 21.10.2021 [Лінк на твір]
Швидке прочитання- це знак стилістики ритму твору-перекладу. Дякую: гарна оцінка.
avatar
1
572 ivanpetryshyn • 00:54, 13.10.2021 [Лінк на твір]
table-3
avatar
0
571 ivanpetryshyn • 02:10, 07.10.2021 [Лінк на твір]
Дуже вдячий, що ви це розумієте. Надіюсь, це знають і інші.
avatar
0
570 ivanpetryshyn • 01:19, 06.10.2021 [Лінк на твір]
thank_you
avatar
0
569 ivanpetryshyn • 20:35, 20.09.2021 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
568 ivanpetryshyn • 22:49, 19.09.2021 [Лінк на твір]
Чудова епітафія,
але слова якісь неукраїнські:
бариш!
таварішь, слиш!
отак мав той лінюх
завдаток і бариш,
і критикований був 
за нелюбов до гро`шей:
якщо грошей він не любив,
то був чи він хороший?!
яке він право мав 
ті гроші не любити?!
ну, добре, не хотів він пити,
але, поет ось гроші любить,
а лінюх, ну, не хотів любити,
він був убогий, яко вчить Святе Письмо,
"та, це- ж недобре!" - прокричав байкар,
"от я роблю: все пишу й критикую,
а, потім, вірші ще й друкую,
все знаю і несплю,
не їм - не нам!
і роблю все,
що видається надважливим.
Такий я правильний,
що от-от створю диво,
та найсолодше- 
слідкувать за лінюхом:
ну, що він робить, 
як, коли і де"-
"отак, Франсуа не згадував про їжу,
а я для розміру
її згадаю,
бо так я хочу,
і "фонди" ,
о, для мене -
то бариш-завдаток,-
сказав неофранцужений 
нащадок.

я пам'ятаю,
як колись
та пані що нам мудрість
викладала,
сказала,
що тільки божевільні
люблять гроші,
бо слід любить 
не папірці,
а те, що можна
би за них придбати...
лінюх був хворий,
пане-брате,
а, ти, ти співчуття не мав,
якщо ти такий мудрий,
чом же ти йому грошей 
не дав?
а, все із бідності смієшся?
ну, де ж поділися
ті твої принципи добра?
та, годі!
вип'ємо ситра!


Іван Петришин
avatar
0
567 ivanpetryshyn • 22:22, 19.09.2021 [Лінк на твір]
thank_you
avatar
0
566 ivanpetryshyn • 00:19, 19.09.2021 [Лінк на твір]
hands
avatar
0
565 ivanpetryshyn • 00:18, 19.09.2021 [Лінк на твір]
поезія не мусить дотримуватися форм, які вживаєте виключно ви.
якщо ви не вірите мені, то зробіть вислід/дослідження. мені байдуже, що ви думаєте про ту форму: я маю право писати так, як мені довподоби. вам не подобається- ну, що ж- ваша гризота. слід би було трішки більше вам дізнатися про принципи свободи віршування. як каже моя бурґомістр, "це- моя точка зору. у вас є своя, але хто вам надавав права критикувати мою?" - так, я вам такого права не надавав. проблема зовсім не в мені і не у формі слова. і, ви це знаєте. соромно б було! але- ні. ну то й чекайте ваших жнив: зіжнете, те, що посіяли.
avatar
0
564 ivanpetryshyn • 04:44, 18.09.2021 [Лінк на твір]
І- знову!
Слід би знати, що українська мова настільки багата, що має паралельні форми. Ну, і не вокатив- це, а, кличний відмінок/клична форма. Українська мова- слов'янська: як і в польській, маємо форми: 
vocative ogniu ognie= = вогню, вогне! 
Питання не у тому, що кому здається (по природі своїй), а у тому, що допустиме.
Нічого спільного з Бажаном мій вірш немає.
Вам щось знову зле- знову взялися за нищівну критику.
Я: 1. не просив вас про порівняння мого вірша з Бажановим; 
2. не просив вас про якісь поради;
3. не просив вас про порівняння бажанової вітальності і пристрасної ідеологічності із моїм віршем.
Якої осені ви там чекаєте, що вам не подобається у заклику покарати ворогів- не можу второпати.
Яких жнив ви очікуєте і про який кукіль так бідкаєтеся, теж не відомо.
Щось вас страшно гризе. Чекайте жнив.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz