Усе було,
і відбули`сь усі,
але не так, як мислилось й гадалось,
не так, як нам хотілось чи бажалось,
але - інакше: не життя мотало,
а люди, що були навколо,
і, все ж, ми увійшли у власне коло
талантів визнаних самими нами-
зуміли досягти, чого хотіли,
робили те, що ми уміли,
і далі вміємо, а чи хтось визнав це
чи ні-
то другорядне, зовсім не важливе:
і вчинки наші, і діла ввійшли
в історію самі собою,
ми не змагалися, Юпітере, з тобою,
а все чинили, що вважали за важливе,
і, якщо хтось нaдрукував ще й книжку,
то- це диво!
не наша то вина,
що від вина,
сп'янілі гордістю, презирством підлим
або здурманені нашіптаною лжею,
нечесні вмовили Киркею
нас зневажати-
що ж!- перемогли,
хоча й писати краще нас і не змогли.
Іван Петришин
Ого, такий натиск міркувань і подій, що не одразу зрозумів. І вже після другого чи третього прочитання я побачив політ ваших думок! Дякую за гарне віршоване розумове тренування, яке треба робити час від часу.
дякую і вам. часом, то- не усім і не одразу; іноді, слід мати просто філологічну підготовку і добре знання мови. вітаю!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
