закохано та щиро, але... погані рими: "тьмі- грі", "пелюстки- весни"; кохання не повинно і може контролюватися гордістю: кохання - це віра в усьому, повна довіра коханій людині, якщо такої нема, то -не кохання. "спадати ладно" - діалектизм. отож: небажання, зрада й брехня - і кохання, насправді, нема!
не усе гарно у тій статті. у США та у других країнапх, людей покидьками не називають! це - не просто образливо. це- гидко. ну, де-ж то такі святі узялися, що своїх власних громадян покидьками називають? а Права Людини? у Біблії, Христос прощав тих "покидьків", бо прийшов спасати. Папа Римський не осуджує тих, хто вірить у Бога. Христос людей любив. Уся справа - у прийятті іншого таким, яким він є, якщо тільки він не має наміру занапастити іншу людину. Ісус із грішниками за одними столом їв, зцілював їх. він бачив віру і душу людини, а не витикав їй весь час. в усіх країнах є добрі і погані люди, але, якщо Україна перейде до ЄС, вам прийдеться ставитися до інших з пошаною. ваш вибір- ваша воля.
чудовий вірш: і доброта, і смуток, і романтична закоханість. ви писали душею. не змінюйте нічого- це - ваш твір, це ваше багатство. я вам вдячний. кожен поет має право на свою особистість, на свої почуття у власних словах. успіхів!
якраз поезія і є політично можливою свободою: у вірші можна написати усе. згадайте вільнолюбство і тягу до Свободи Шевченка, Франка, Леесі Українки... будьмо чесними: хто із знаних вам політиків сказав: "я не обцяю вам нічого!"? вибір народу- це потенційна можливість того, чого він прагне. більшість, до речі, знає краще, що їй треба. вона помиляється тому, що вона має віру у слова політиків, їм довіряє. соромно має бути політикам, не народу! від політики має залежати щастя народу. я не сказав, що не треба займатися політикою. а сказав, що я її не люблю- прочитайте ще раз вірша. я поважаю вашу думку і бажаю вам успіхів у політиці, але сам я не бачу потреби нею займатися і не хочу. чи маю я на це право? так, маю! мені вдалося багато що пережити і побороти. політика- ваша справа, і, якщо вона вам подобається - щасти! я тут, щоб вірші писати і дискутувати, а не політичними диспутами на пустому місці займатися.
я поважаю вашу думку про все. але маю право на свою: навіть,якщо й буду про щтось з ваму дискутувати, ви, все одно, будете триматися свого- така психологія людини. теологічні науки, які мені поталанило вивчати у двох мовах, кажуть, щоо дух керує тілом, а воля дана Богом наавіть тоді, коли душа є у тілі: воля вибору- це велика повага Бога до людини! те, що я не відповів на ваші замітки, й Була Воля Божа- мій комп'ютер старенький: я багато написав, а він взяв та й вимкнувся. Бог гарячкуватих не любить. мій вірш і є моєю відповіддю. Богу належать усі, я- також. щойно помолився по-польськи. бережи вас, Боже!
цей вірш- узагальнення минулого. я певен, що є і чесні політики, тільки вони не усі при владі. за певних обставин, політик іде на зговір із совістю, бо він також - людина, над ним тяжить як минуле, так і теперішнє. кожен політик має бажання допомогри своєму народові, але завжди є хтось чи щось назаваді. в середині і зовні країни, є сили, які протистоять інтересам кожної нації. вони або сильніші, ніж народ, або мають такий-же вплив, як і чесні політики, тому нічого доброго добитися не можна, або сильніші від народу, і тоді, слабкий народ втрачає не тільки у політиці, але й у своїй незалежності. боротися треба з видимими і невидимими чи потенційними ворогами людей доброї волі, за Людські Права та Особисті Свободи. Шастя кожного - мірило правильності і міці політики Влади. якщо у країні є нещасні, політики працюють неправильно: їх треба замінити і нейтралізувати їхні впливи.
paldies! з Вами важко не погодитися. і багато-хто скаже, що Ви маєте рацію. на цьому сайті я не маю наміру проводити політичні диспути. я тут тільки пишу вірші. кожен українець любить свою землю, але так, як може, як йому дозволяє Бог, здоров'я і сумління. українці боролися віками, борються і будуть боротися, бо їм бракує єдності. Бог визначив правила поведінки (10 Заповідей). багато людей думають, що вони мудріші від Нього, і ввели свої правила. я не хочу осуджувати віру інших. це- не моя місія. правда-ж - поняття абстрактне: "у кожного - своя правда" (Т. Шевченко). це- проба сумління. Пгравда відомо лише Богові, нам Він дав лише її стільки, скільки ми у змозі схопити. я згоден, що правду треба захищати- залежить для чого, во ім'я чого, для кого і від кого. я гордий за Вас, що Ви так думаєте.
пам'ятаймо слова Кобзаря: "і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь". я поважаю Ваш вибір. підозра- найгірший приятель: кожний має право на свій вибір, на свободу, на волю та краще життя. людина не мусить нічого показувати чи доводити. вона повинна жити порядно, щодо себе і щодо інших. сумління є не у всіх, і не у всіх воно однакове. я намагаюся жити з чистою совістю. при допомозі Бога. і молюсь я різними мовами. зрештою, усі люди одинакові, і у інших народій виникагуть такі ж підозри, як у Вас. це- брак Віри, неприйняття особистої свободи та вільного вибору. людина не повинна мучитися через чужі ідеї чи помилки.
а, хто такі ми, щоб гріхи лічить других? хто тут бе з грішний? в кого святе коло? коли таке-от твориться навколо, то гріх- то, наче, випити води: ти- так, як я, я- так, як ти, гріхи молитвами обкаджуєм' щодня: "о не вбивай! не убівай мєня!" Іван Петришин
отвєчаю:і створив Бог людей, і дав їм мови, і дав Святе Письмо, і переклали Його на усі мови, щоб поважати один одного. український варіянт є: я люблю тебе математично /вірш-жарт/ я люблю тебе математично, так цифрово, позитивно й негативно, арифметично і алгебраїчно, і цілісно, дробово й десятково, і ступенево, й коренево, множинно й додатково, роздільно і від'ємно, надіюся, що це приємно. Іван Петришин , ISPS - See more at: http://allpoetry.com/poem/11635710-%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%8E-%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%B5-%D0%BC%D0 %B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-by-ivan-petryshyn#sthas h.I29LVglE.dpuf