Кожен думає про своє , чи завжди є добре

ІНЕРТНИЙ СВІТ.
Так хочеться в житті , щось незбагненно високого , чи широків степів , чи стати крилатим орлом , щоб озирати з верхів неба все живе, і знаходити істини там де вони лежать… Але бачиш лише скошені трави , ходять зрюмсані діти , які загубили своїх батьків , а може їх знищила війна і їх ніколи не буде , бачиш порубані дерева , бо йдуть заготівлі через те , що кажуть Росія вже ніколи не дасть газу , а піде війною. Кожен збирає про запас , бо мабуть буде голод , бо захланність північного сусіда вже не має меж і він хоче захопити не тільки тіла ,але і душі людей українських … Так хочеться жити – але матері плачуть над могилами своїх синів , жінки – чоловіків… і здається що Бога нема , а ми з надією так дивилися в небо , так благали в молитвах про своїх дітей , батьків , дідів … А вони вже не повернулися . Чи винен в цьому Бог . Так – кажуть атеїсти , адже їм часом все одно хто винен , саме головне , як вони кажуть  про себе і до себе – не винен я , бо я не вбивав нікого , я не бажав нікому лиха , то ж відчепіться , і не рухайте мене , не хочу я на війну , бо не хочу нікому лиха , і війни , і лишіть мене в спокої… І мовчить земля . А кажуть що в ізраїлі  воюють навіть жінки , а чому в нас не воюють… Оце так питання … Лише пливуть по небу хмарки , ніби весь час прощаються , бо ніколи не повернуться назад , бо весь час міняються , як вода в річці … Чекає спрагла земля дощів , а хто посіяв пшеницю , жито , овес , каже навпаки – не потрібно дощів , треба зібрати врожаї. Ось і кого має слухати Бог , адже кожному потрібно лиш своє… Світ ніби обособився від Бога , став зовсім незалежним , бажає жити лише так як він хоче . Люди потакають цьому світу , і коли кажеш їм ,  що жити можна краще , по іншому , що є альтернатива сьогоднішньому неправлиьному життю ( бо кожен , та десь глибоко в душі нарікає на цей світ , і по різному , але шукає винних в цьому поганому житті) , що є щось інше ніж ми знали дотепер . Але люди звикли житии по інерції , так як світ живе , так як світ дихає , і ніби по іншому вже неможна…
     Та все ж зажди хочеться щось вищого , незбагненного , щасливого і радістного…Та чомусь це лише уявляється так ,  -- що це принесуть і подадуть нам на тарілочці ( напевно в українців , та й я думаю у інших так само) через те що нас вчили – партія думає про вас , вона знає що вам потрібно ,а ви мовчки виконуйте свою роботу . А в світі кажуть – керівник ( президент , цар…) знає що вам потрібно , ви тільки працюйте , і все у вас буде добре… Але все більше кожен з нас думає чи це так є насправді …  Чи все може залежати від одної людини , чи кількох олігархів, багатіїв , якоїсь групи людей…А може все ж таки світ можна змінити…13.08.2014 9:00:21