СПОКІЙ

Я так люблю ставок свій біля хати,

Такий затишний спокій навкруги,

Похилі верби, сосни пелехаті,

Високі трави ,схили берегів .

Десь крик гусей, гойднувся стоголосо,

Хвилево хлюпнув із небес й принишк,

І знову тихо, спочивало плесо,

Купався промінь, відбивався блиск!

А я стою. Вечірню жду годину.

Вона прийде, пригорне, обійме,

І на руках, мов заспану дитину,

У цій тиші до хати занесе!