Нд, 22.12.2024, 22:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Соціальна Структура Давньо-Римської Держави

Соціальна Структура Давньо-Римської Держави

(Знання- Молодим І Літнім!)

Перша соціальна структура сягає часів родової організації сільськогосподарських одиниць у родинні адміністративні одиниці міст-держав. "Патер фамілія" (батько родини) був абсолютним главою сім'ї; він був господарем над своєю дружиною і користувався абсолютною владою над усіма членами сім'ї, челяддю, слугами і рабами, аж до видів покарання, навіть - до кари смертю.
Рабство і раби були частиною суспільного порядку. Рабами, в основному, були військові полонені. Існували ринки рабів, де їх продавали і купували. Раби вважалися рухомою власністю. Багатьох рабів самі ж власники звільняли з рабства за зразкове виконання обов'язків; деякі раби могли заощаджувати гроші, щоб купити собі свободу. Загалом, калічення і вбивство рабів заборонялося законодавством, хоча обурлива жорстокість у ставленні до рабів продовжувалася. (Помітка: це- давня ментальність, викликана станом розвитку суспільства і рівнем гуманності у  ньому. перекладач.)
"Ґентес" (вільні люди родин) і "плебеї" (низи суспільства), що не згадувалися у законодавстві, не мали юридичної сили, не могли укладати угоди, хоча і не були рабами, складали основу римського суспільства.
Для вирішення проблеми такої нерівності, запровадили інституцію "клієнтеля" - плебей приєднувався до родини патриція (в юридичному порядку) і, тоді, він міг заключати посередницькі/брокерські домовленості їхніх родин через швидке і механічне погодження патриція.
Обов'язком короля було командування військовими, для готовності відповідати на закордонну політику, а також для вирішення спорів між ґентес.
Патриції росподілялися на три ранґи: Рамнензес, Тітєнтес і Лючерес.
Рамнеси (від Ромул) - римські автохонні родини, керовані Латинами; Тіції - сабінський король- ; Люцерни- етруського походження, автохтони, від Люкумона.
Першими чотирма королями римської традиції були Ромул, Нума Помпіліо, Тулло Остілліо і Анко Марціо.

В час Римської Республіки (509 д.н.е.), громадянам Риму дозволялось голосувати. Мали на це право патриції (керуючі родини) та плебеї. Не мали права голосу жінки, раби і діти.

Існувало два види зібрань: Зібрання Століть і Зібрання Племен, які складалися тільки з громадян Риму. У Асамблеї Століть, римляни розділялися за віком, статками і за мешканням. Громадяни кожного стану розподілялися на 5 класів, залежно від власності/маєтків, а кожна з цих груп розділялася на два століття, залежно від віку. Усього, було 373 віки. Кожен віковий стан мав один голос. Асамблея Віків вибирала преторів (чинних суддів), цензорів (відповідальних за мораль і фінанси) і консулів (губернатори на один рік).
Асамблея Племен вміщала 35 племен з Риму і з країни. Кожне плем'я мало тільки один голос. Комітет Племен вибирав Квесторів (фінансових суддів) і 2 патриціїв Куруле Еділе (відповідальних за громадську безпеку та порядок).

Римське Право розвинулося у дуже добре розвинену систему застосування законів і покарань.

Форум (Віче) - ринок для ведення комерції з конторами певних суддів, що мали у своїй владі певні вулиці. Форум був також місцем ораторів, завданням яких було формування громадської думки, підтримки рішень проблем.
Із світанком, діти розпочинали навчання у школах чи вдома.
Літні люди снідали об 11 годині, потім трохи дрімали, а, переважно, увечері іши на Форум.
Більшість римлян мали за звичай купатися хоча б один раз у публічних лазнях. Лазні були окремими для чоловіків і жінок. Лазні для жінок були меншими за чоловічі, не мали "фріґідаріум" (холодної зали) чи "палєстри" (місця для фізичних вправлянь).
Різні типи розваг на відкритому повітрі і в закритих приміщеннях були безкоштовними. Натовпи збиралися коло Колізею для боїв гладіаторів (меченосців), боротьби чоловіків, боротьби чоловіків із дикими звірями. Чірко Максимус використовувалося для змагання у перегонах колісниць.
Життя за містом було повільним, але з багатьма місцевими святкуваннями і громадсь'кими подіями. Рибалили, займалися мисливством і перегонами.
Раби мучилися на полях, збагачуючи своїх хазяїв.
День закінчувався їжею, що залишалася з полудня.
Переклад, адаптація та доповнення з італійської мови - Івана Петришина

https://it.knowledgr.com/00151204/CulturaDiRomaAntica

https://it.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A0_regia_di_Roma
https://www.romanoimpero.com/2020/06/le-tribu-di-roma.html
https://it.knowledgr.com/00003804/CensoreRomano
https://it.knowledgr.com/01304238/ConsoleRomano
https://it.knowledgr.com/02034028/Forum(romano)

Соціальна Структура Давньо-Римської Держави
(Знання- Молодим І Літнім!)
Перша соціальна структура сягає часів родової організації сільськогосподарських одиниць у родинні адміністративні одиниці міст-держав. "Патер фамілія" (батько родини) був абсолютним главою сім'ї; він був господарем над своєю дружиною і користувався абсолютною владою над усіма членами сім'ї, челяддю, слугами і рабами, аж до видів покарання, навіть - до кари смертю.
Рабство і раби були частиною суспільного порядку. Рабами, в основному, були військові полонені. Існували ринки рабів, де їх продавали і купували. Раби вважалися рухомою власністю. Багатьох рабів самі ж власники звільняли з рабства за зразкове виконання обов'язків; деякі раби могли заощаджувати гроші, щоб купити собі свободу. Загалом, калічення і вбивство рабів заборонялося законодавством, хоча обурлива жорстокість у ставленні до рабів продовжувалася. (Помітка: це- давня ментальність, викликана станом розвитку суспільства і рівнем гуманності у  ньому. перекладач.)
"Ґентес" (вільні люди родин) і "плебеї" (низи суспільства), що не згадувалися у законодавстві, не мали юридичної сили, не могли укладати угоди, хоча і не були рабами, складали основу римського суспільства.
Для вирішення проблеми такої нерівності, запровадили інституцію "клієнтеля" - плебей приєднувався до родини патриція (в юридичному порядку) і, тоді, він міг заключати посередницькі/брокерські домовленості їхніх родин через швидке і механічне погодження патриція.
Обов'язком короля було командування військовими, для готовності відповідати на закордонну політику, а також для вирішення спорів між ґентес.
Патриції росподілялися на три ранґи: Рамнензес, Тітєнтес і Лючерес.
Рамнеси (від Ромул) - римські автохонні родини, керовані Латинами; Тіції - сабінський король- ; Люцерни- етруського походження, автохтони, від Люкумона.
Першими чотирма королями римської традиції були Ромул, Нума Помпіліо, Тулло Остілліо і Анко Марціо.

В час Римської Республіки (509 д.н.е.), громадянам Риму дозволялось голосувати. Мали на це право патриції (керуючі родини) та плебеї. Не мали права голосу жінки, раби і діти.

Існувало два види зібрань: Зібрання Століть і Зібрання Племен, які складалися тільки з громадян Риму. У Асамблеї Століть, римляни розділялися за віком, статками і за мешканням. Громадяни кожного стану розподілялися на 5 класів, залежно від власності/маєтків, а кожна з цих груп розділялася на два століття, залежно від віку. Усього, було 373 віки. Кожен віковий стан мав один голос. Асамблея Віків вибирала преторів (чинних суддів), цензорів (відповідальних за мораль і фінанси) і консулів (губернатори на один рік).
Асамблея Племен вміщала 35 племен з Риму і з країни. Кожне плем'я мало тільки один голос. Комітет Племен вибирав Квесторів (фінансових суддів) і 2 патриціїв Куруле Еділе (відповідальних за громадську безпеку та порядок).

Римське Право розвинулося у дуже добре розвинену систему застосування законів і покарань.

Форум (Віче) - ринок для ведення комерції з конторами певних суддів, що мали у своїй владі певні вулиці. Форум був також місцем ораторів, завданням яких було формування громадської думки, підтримки рішень проблем.
Із світанком, діти розпочинали навчання у школах чи вдома.
Літні люди снідали об 11 годині, потім трохи дрімали, а, переважно, увечері іши на Форум.
Більшість римлян мали за звичай купатися хоча б один раз у публічних лазнях. Лазні були окремими для чоловіків і жінок. Лазні для жінок були меншими за чоловічі, не мали "фріґідаріум" (холодної зали) чи "палєстри" (місця для фізичних вправлянь).
Різні типи розваг на відкритому повітрі і в закритих приміщеннях були безкоштовними. Натовпи збиралися коло Колізею для боїв гладіаторів (меченосців), боротьби чоловіків, боротьби чоловіків із дикими звірями. Чірко Максимус використовувалося для змагання у перегонах колісниць.
Життя за містом було повільним, але з багатьма місцевими святкуваннями і громадсь'кими подіями. Рибалили, займалися мисливством і перегонами.
Раби мучилися на полях, збагачуючи своїх хазяїв.
День закінчувався їжею, що залишалася з полудня.
Переклад, адаптація та доповнення з італійської мови - Івана Петришина

https://it.knowledgr.com/00151204/CulturaDiRomaAntica
https://it.wikipedia.org/wiki/Et%C3%A0_regia_di_Roma
https://www.romanoimpero.com/2020/06/le-tribu-di-roma.html
https://it.knowledgr.com/00003804/CensoreRomano
https://it.knowledgr.com/01304238/ConsoleRomano
https://it.knowledgr.com/02034028/Forum(romano)

 

Додав: ivanpetryshyn (16.01.2022) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1732 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 virchi • 16:11, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Чергова порція історичних відомостей - думаю, що обов'язково знайде свого читача. 
До речі, було б добре, якби на початку, або у кінці такої публікації ви б висловлювали власну думку, порівнювали із сучасним. Не знаю як іншим, але мені було б цікаво
avatar
0
2 ivanpetryshyn • 18:13, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Дякую. До речі, це- переклад-переказ. Яку таку власну думку ви хотіли б при перекладі?
avatar
0
3 virchi • 19:24, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Вашу власну щодо відрізку історії, про яку друкуєте
avatar
0
4 ivanpetryshyn • 21:58, 17.01.2022 [Лінк на твір]
Traductionis non debet opinionem.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz