Чудова епітафія, але слова якісь неукраїнські: бариш! таварішь, слиш! отак мав той лінюх завдаток і бариш, і критикований був за нелюбов до гро`шей: якщо грошей він не любив, то був чи він хороший?! яке він право мав ті гроші не любити?! ну, добре, не хотів він пити, але, поет ось гроші любить, а лінюх, ну, не хотів любити, він був убогий, яко вчить Святе Письмо, "та, це- ж недобре!" - прокричав байкар, "от я роблю: все пишу й критикую, а, потім, вірші ще й друкую, все знаю і несплю, не їм - не нам! і роблю все, що видається надважливим. Такий я правильний, що от-от створю диво, та найсолодше- слідкувать за лінюхом: ну, що він робить, як, коли і де"- "отак, Франсуа не згадував про їжу, а я для розміру її згадаю, бо так я хочу, і "фонди" , о, для мене - то бариш-завдаток,- сказав неофранцужений нащадок.
я пам'ятаю, як колись та пані що нам мудрість викладала, сказала, що тільки божевільні люблять гроші, бо слід любить не папірці, а те, що можна би за них придбати... лінюх був хворий, пане-брате, а, ти, ти співчуття не мав, якщо ти такий мудрий, чом же ти йому грошей не дав? а, все із бідності смієшся? ну, де ж поділися ті твої принципи добра? та, годі! вип'ємо ситра!
поезія не мусить дотримуватися форм, які вживаєте виключно ви. якщо ви не вірите мені, то зробіть вислід/дослідження. мені байдуже, що ви думаєте про ту форму: я маю право писати так, як мені довподоби. вам не подобається- ну, що ж- ваша гризота. слід би було трішки більше вам дізнатися про принципи свободи віршування. як каже моя бурґомістр, "це- моя точка зору. у вас є своя, але хто вам надавав права критикувати мою?" - так, я вам такого права не надавав. проблема зовсім не в мені і не у формі слова. і, ви це знаєте. соромно б було! але- ні. ну то й чекайте ваших жнив: зіжнете, те, що посіяли.
І- знову! Слід би знати, що українська мова настільки багата, що має паралельні форми. Ну, і не вокатив- це, а, кличний відмінок/клична форма. Українська мова- слов'янська: як і в польській, маємо форми: vocative ogniu ognie= = вогню, вогне! Питання не у тому, що кому здається (по природі своїй), а у тому, що допустиме. Нічого спільного з Бажаном мій вірш немає. Вам щось знову зле- знову взялися за нищівну критику. Я: 1. не просив вас про порівняння мого вірша з Бажановим; 2. не просив вас про якісь поради; 3. не просив вас про порівняння бажанової вітальності і пристрасної ідеологічності із моїм віршем. Якої осені ви там чекаєте, що вам не подобається у заклику покарати ворогів- не можу второпати. Яких жнив ви очікуєте і про який кукіль так бідкаєтеся, теж не відомо. Щось вас страшно гризе. Чекайте жнив.
хамство - ідеологія пана Хама і пані Хамівни: дозволяти собі неприйняте цивілізованим суспільством - на добро відповідати нахабством, знущанням, нелюдським відношенням та зверхністю.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('