SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 07:35
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [ivanpetryshyn]

Найдено комментариев: 653
Показано комментариев: 151-180
Страницы: « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 21 22 »

avatar
0
503 ivanpetryshyn • 23:39, 26.08.2018 [Лінк на твір]
якщо я не знаю японської, я її зрозуміти не зможу. якщо ви не знаєте західно-української, ви її зрозуміти теж не зможете. але... японці чудуво і щасливо живуть, навіть, якщо я їх не розумію. так само, і - ви, і-я. не слід намагатися у житті усе зрозуміти, але якщо ви вже так дуже хочете, то- вчіться. я можу подати вам лінка з підручником "моєї" мови.
avatar
0
502 ivanpetryshyn • 23:35, 26.08.2018 [Лінк на твір]
дякую. кожна людина, як і ви, має право на враження і на бажання бути чи не бути зрозумілим: це нічого не змінює- Всесвіт крутитеметься як без мого вірша, так і без вашого коментаря. що, взагалі, вас так турбує? і - чому? чому я маю прагнути бути зрозумілим вам? ви, у свою чергу, можете і маєте право писати, що вам заманеться- ПРАВА ж ЛЮДИНИ- РІВНІ ДЛЯ УСІХ.
avatar
0
501 ivanpetryshyn • 23:30, 26.08.2018 [Лінк на твір]
nicht mehr! alles ist gesagt.
beten Sie an
avatar
0
500 ivanpetryshyn • 15:54, 26.08.2018 [Лінк на твір]
пані Аседо!
здається, ви уже один раз "реаґували". до речі, ваш коментар і є вашою реакцією на мій вірш. дещо зі Слов'янської Школи:
1. треба відати-знати, що на Заході України є багато діалектів, яких називають "діялєктами", але самі люди на Львівщині кажуть "наша мова". ну, звісно- слов'янська;
2. мені не треба знати, як у вас говорять- це не було моїм завданням і не могло бути, бо я "у вас" ніколи не був і вашого діалекту не знаю. що вас спонукало "перерoбити" мій вірш на ваш діалект, не знаю- може, почуття незадоволення, що десь хтось говорить не так ,як ви?
3. "бу ше мієш ти їх фчити" НЕ Є "бо ше маєш ти їх вчити" ;
частка "-ся", що пишеться в літературній мові разом, в моєму діалекті (принаймі), як і в польській мові , може стояти самостійно; вона має західно-українські варіанти "ся", "сі", "сє". У нас, ця частка - "ся" (причому "сь" звучить як польське "сь", щось між м'яким"шь" і "сь". це - надсянський діалект, що є варіантом Лемківської міні-мови.
4. "йи" - це саме так звучить " маЙИш", а не- "маЄш";
5. ви мого діалекту не знаєте, то що хочете довести?
6. "як там вам хтось писав, ту я ни знаю, али то ни майи жоднуї різьниці, бу ви "нашуйі мови ни знайити".
з віншуваннями та благословінями ,
Їван Питришин-
п.с. шо вам треба, ни рузумію.
avatar
0
499 ivanpetryshyn • 04:36, 26.08.2018 [Лінк на твір]
NON VALET TEMPUM ET RESPONSUM, SED...
1. сарказм: скажіть ломбардійцю, що його діалект- гірший від італійської. хотів би побачити його реакцію;
2. сарказм: скажіть лемкові, що він- українець. хотів би побачити його реакцію;
ви, що вирішили за лемків, частиною якого народу вони є? 
3. яка така практика це показує? де докази, що це- так? лемки Польщі і Словаччини свою міні-мову вивчають, і їм це- зручно, а, лемкам України - ні? що це ви таке говорите? 
4. русинська мова- це не лемківська! "русіньська" і "лємковска" Польщі та "руснацка" Словаччини- це лемківська!
5. сарказм: ні, я пропоную далі "насильницьки" вивчати "рідну та вєлікую" російську мову Росії, "рідної сестри українців", "вєлікава народа, каторий всєм украінцам- старший брат";
6. діалект/мова, якою розмовляють батьки дитини не може бути штучною чи насильницько запровадженою"! чому не може лемківча вивчати свою мову/говірку, а мусить вивчати "русскій язик"? це- не штучно?
*** пропоную вам не гарячкувати, не бути грубим, триматися етикету, не переходити на образливий тон і не звинувачувати іншого за його думку, на яку він/вона, як людина, МАЄ ПРАВО. 
- ваша пропозиція, тепер- запізніла. я не люблю підcтупних людей. АКАДЕМІЧНЕ РІЧИЩЕ - це виважений тон і мова фактів, а - не "поламані шкали анґлійської інтонації з російськими тональностями"!
avatar
0
498 ivanpetryshyn • 02:37, 22.08.2018 [Лінк на твір]
"благословляю вас!"- так казав мені казати усім, щоб хто не сказав, на сповіді священик.
не знаю, що й робити: 1. чи вібрувати далі словами і дати вам відповідь; 2. чи дати аналіз вашого запального коментування; 3. чи промовчати і просто перестати відповідати на ваші "откровення".
оберу найгірше- відповім, бо ми - з вами одного племені.
1. ви маєте право писати, що вам заманеться, але, будь ласка, не навішуйте ярликів, змініть вашу тональність і не порушуйте етикет; 2. те, що геніальні лемки знали ще й відмінно українську, їм- плюс; те, що "українці" лемківської не знали і не хотіли знати- їм мінус!
3. Совєтський Союз надавав можливість користуватися українською мовою, але тільки, коли слова були того ж кореня, що і російські, не було букви "ґ", не поширювалася "пропаганда українського", а тільки - "великого російського та нового племені - "совєтської людини" (за непослух- тюрми, заслання, катування ...);
4. те, що ґеніальні італійці писали і літературною італійською і рідними діалектами, ставивши їх на один щабель вартости, говорить про їхню високу культуру і вдячність до власного народу, про їх глибоке розуміння Прав Людини: усі мають право розвивати і свою мову, і свої діалекти..; 5. 100 років української мови для лемків. згадайте, де і як проживали лемки впродовж тих сто років. 1918 р. Польська імперія. визискування українського "хлопа". але лемки мали свої землі, ліси, поля. розмовляли рідною мовою, ходили до початкових шкіл, де вивчали польську і лемківську. лемки не знущалися із своїх братів українців і їх не визискували, бо самі були того ж рівня і достатку. вони були, здебільшого, селянами. кожна народність має право на самовизначення, саморозвиток і самоповагу. якщо, в Україні, держава фінансує вивчення "братньої" російської мови, то чому б вона не могла профінансувати розвиток рідної лемківської/чи говірки/діалекта, який певне, має більші історичні заслуги перед Україною, ніж російська мова, що стала поштовхом для вторглення, захоплення українських земель і - до війни.  6. я такий радий, що ви так "так краще" розумієте лемківський діалект і ніколи його не вивчали, бо мова- це ще й культура, і лемки не ображають так зло :"краще за вас розумію назву цієї пісні (і весь її зміст).". це- прояв вашої внутрішньої культури і вашої "духовности". 7. я ніколи не пропонував "творення окремих ...мов", як ви пишете. я пропоную ВІДРОДЖЕННЯ ПРАВА МІНІ-НАРОДНОСТЕЙ ЗНАТИ ПРАВИЛьНО ТА ВИВЧАТИ ЇХНІ МОВИ/ДІАЛЕКТИ, як це роблять в тій же Італії. 8. про українську ідентичність: якщо я - українець і розмовляю українською- то це моє ідентичність, але, якщо я - кричу, що я українець, но "только ґоворю па-русскі", то про яку ідентичність ви балакаєте? а, якщо я- українець, а розмовляю на суржику і лінуюся навіть правильно вивчити українську, а, просто так: чую слово там, друге тут, ліпю їх докупи, і кричу, що "я - свой", то яка там українська ідентичність? вивчення лемківської, русинської, бойківської не знівечить українську ідентичність, а підніме її в очах Європи і Світу! і великоруські, і великопольські шовіністи ніколи не були і не будуть любити ані українців, ані лемків, яких у минулому сторіччі вигнали до Росії, забравши і хати, і ліси, і поля, і землю, які були їхнім дідівством-ба'тьківщиною. шовіністи усіх колишніх імперій будуть завжди разом. вони не народжуються з геном ненависті до українців- їх вишколюють, їх навчають ненавидіти їхні батьки і школи. зауважте це!
9. не знаю, що ви маєте проти людей "з українськими прізвищами США, Польщі, Росії " (доречі, багато прізвищ є як українськими, так і польськими) і  що вони вас "вчать". я вас не повчаю і не поважав би Україну , якби намагався це робити. ваші політичні ярлики і шкодять загальній справі українства. [я гадав, що ми просто дискутуємо]. виявилося- ні: ви використали нагоду "вийти на віртуальну трибуну, взяти "хрущовський мешт", і ну- ним по трибуні гатити. мовляв, яке ти, Іване, мав право не погодитися з над-українцем "Жасмином фон Каноє"?!
виявилося, що я- ворог свого народу, бо пишу українською і захищаю лемків? а, про мене, ще й Симоненко писав. і, ви, взяли його рядки, щоб закрити рот Америці разом з Росією. як це- по-сов'єтськи! ну, прямо- Маяковскій! прапор вам- у руки, пане політику!
не хотілося вібрувати повітря, а то знову дощі підуть.
Іван українського походження - к Жасміну фон Каноє.
avatar
0
497 ivanpetryshyn • 03:01, 21.08.2018 [Лінк на твір]
e,ci sara' sempre uno, che sapra' fare il tuo giorno piu' allegro.
la mia benedizione su di Voi! arcidiacono della UCV
avatar
0
496 ivanpetryshyn • 02:37, 21.08.2018 [Лінк на твір]
я- про лемків. ви- про русинів.
ну, так не хотілося відповідати.
але прийдеться.
1. лемки були переселеними з Польщі (більшість); 2. у Радянському, вони боялися за життя родин (про це не оповідатиму), вони не могли і боялися про це говорити (вам причини відомі); 3. як виглядає ситуаціє, насправді? удома, лемки розмовляють по-своєму (своєю мовою, як вони кажуть), але як справа прийде до навчання дітей читати, то, окрім українських букварів і читанок, немає нічого; 4. усе починається з першого класу: дитина приходить у школу і розмовляє, як вдома говорять, але учителька на це- "це- неправильно! треба казати "рот", а не - "писок", і т.д.; тобто, лемківських дітей навчають української мови, а не лемківської, і, відомо, чому- держави у лемків нема, Лемківська Республіка загубилася у димі історії, уся документація- українською мовою, усі заклади- українські, усі навчальні заклади- теж, і, тут, нічого - дивного, бо літературна мова мала поєднати роз'єднаний імперіями народ чи національності. ще Франко зауважувава, що було дві норми української мови- східна і західна. західний варіянт не вважався багатьма милозвучним, "солов'їним", політично правильним і практичним. не зачіпатиму питання ставлення київських українців до галичан. і, хоча, у лемківській мові (чи - у говірці, як ви "наголошуєте" /про що твердить і українська лінґвістика/укр. мовознавство) є "багато архаїзмів", але вона куди більше СЛОВ'ЯНСьКА і статична, ніж "вишколена та вичещина" літературна мова. ну, як би це передати точно українською "був би-м юш то зрубив", "я би-м радше/рачи/ліпши був попоїв" - де взяти бракуючі українській перферктно-умовні форми? це- граматичне багатство! а, "смачність" лемківської? коротко, стисло - "шу би-с скис! будай ти був-бісь пригурів!"...
відомо, національна мова потрібна, але, вона чомусь не плекалася людьми Сходу України, "у ніхб- велікарускій",- бачите.
такої ж політики притримувалася й Італія: загальна національна мова була покликана об'єднати націю з усіма її "говірками та діалектами", не визнаючи ніякої іншої мови на території Італії, хоча берґамаско і міланезе не зрозумілі неаполітанцям і корсиканцям. але, італійські діалектичні згромадження не покинули своїх "діяллектів"- мають свої журнали, підручники, радіо-передачі... лемківська представлена небагатьма, але був Осип Маковей, були й інші літератори, що зводили лемківщизну до мови, надайжучи їй право представляти слов'янкість, яка поєднує схід і захід.
боротися за українськість столиці, справа Уряду. суржик не можливо викорінити, бо це- політична акція: чим більше українців буде розмовляти суржиком, тим більше у Москівщини буде прав казати, що "украінскава язика нєт" і "Украіна- ета Расія". от, навчайте своїх студентів, що вони- українці, а, відпочиваючи, вони у державних гуртожитках будуть слухати "русскую папсу" і "разґаварівать на русскам", будучи або шовіністами, або їхніми приплічниками, або, просто, тупим знаряддям русофілів.
втрата будь-якої міні-мови, діалєкту, говірки- це вина усіх, і ваша- також. якщо ми за Права Людини, то селяни чи міщани мають право на друк, збереження свого мовленевого коду, своєї культури і розвитку- не так, як скаже Київ, чи Рівне, а так, як вони спілкуються.
наскільки українська мова зрозуміла лемкам? наскільки лемківська зрозуміла українцям? оце вам - і відповідь.
пані Федина може усе казати, але, чому ті говірки ще досі офіційно не опрацьовані? де граматики тих говірок? де розмовники? де видання?
подаю до нашої розмови декілька лінків. думаю, що ми зможемо порозмовляти, якщо ви їх уважно вивчите: треба знати не тільки думку пані Федини, але й інших. Лемківщина- це не одна тільки частина України, але- й Польщі, Словаччини...
най вам ся виде!


Лемківська мова

https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=505

http://litopys.org.ua/ukrmova/um172.htm

https://zakarpattya.net.ua/Blogs/106227-Lemky-mistse-u-vsesviti

lemkivs'ka v ukrajini

https://zbruc.eu/node/38670

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/lemki-v-poshukah-istini


http://www.lem.fm/pid-oblachkom-yavir-pohyileniy-95-rokiv-madzelyana/
avatar
0
495 ivanpetryshyn • 01:47, 20.08.2018 [Лінк на твір]
Най жиє Лемківщина, Україна і Гамерика! 
avatar
0
494 ivanpetryshyn • 01:46, 20.08.2018 [Лінк на твір]
наприклад, цей словник не дає такого слова: https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=505.

http://shron1.chtyvo.org.ua/Pyrtei_....yka.pdf - ані цей не дає: але є "вікняр" , де є слово "вікна". вірити можна!

до речі, Україна винна перед лемками: лемківська мова не вивчається, аот у Польщі, минулого року, 1 учень здавав "матуру" саме лемківською- "w єнзику лємковскім".
avatar
0
493 ivanpetryshyn • 01:14, 20.08.2018 [Лінк на твір]
нажаль, не для для усіх русинів і лемків це- синонім. деякі джерела вважають лемківську і русинську, як і бойківську, міні-мовами. причому, словниковий склад цих мов різний. різна й фонетика. граматика куди складніша, ніж у нормативній українській- вони тяжіють до західно-слов'янських мов, а не до російської.
avatar
0
492 ivanpetryshyn • 20:54, 19.08.2018 [Лінк на твір]
P.S. to say "under a small window", is wrong. one should say, then, "by a small window", as the sycamore is somewhat higher as a window level. God bless you and all your initiatives. Blessed be America and Ukraine!
avatar
0
491 ivanpetryshyn • 20:51, 19.08.2018 [Лінк на твір]
дякую! я так і думав, але- це лемківська пісня, а не- русинська. у лемків, "вікно", як у словаків- "прозорце" або "вокно". 
я такий радий, що ми можемо виправляти один одного: бачу, у вас до мене особливе братське відношення- що не напишу, відразу ви, як правда-кривда. благословення на вашу голову! хай вам щастить!
avatar
0
490 ivanpetryshyn • 05:39, 19.08.2018 [Лінк на твір]
errata scribunt postea: autor
avatar
0
489 ivanpetryshyn • 05:47, 18.08.2018 [Лінк на твір]
"май"- не українське слово!
не "чудова квітка", а- "чудова квітко!" - це оклична форма- невже не знали?
"чорна земля" - не "сувора", а "сонце- не зорі!" - ви усі образи позамінювали. не подабається. - упростили-об'українили.
avatar
0
488 ivanpetryshyn • 05:41, 18.08.2018 [Лінк на твір]
перекладач кожен має право перекладати, як він вважає за потрібне, особливо- назви. бажаю вам знайти гарну книжку про чемність та ввічливість. якщо в каноє є жасмин, то він, певне, зів'яв...
avatar
0
487 ivanpetryshyn • 02:34, 19.07.2018 [Лінк на твір]
che cos'e' in italiano " e che l’affanno duri! "? dov'e' la traduzione di quella immagine nella traduzione di Sg. Orest?

info: https://it.glosbe.com/it/uk/l'affanno
avatar
0
486 ivanpetryshyn • 02:00, 19.07.2018 [Лінк на твір]
відповідь: (ой, як мені не хотілося відповідати):
1. переклад не є неповагою до автора: а/пам'ятаймо зміст важливіший за форму; б/ оскільки мова - інша, то мелодика має бути такою, як це відчуває перекладач (народна творчість вчить принятливих форм); в/ не прикрашайте оригінал! не робіть з нього українського запоетизованого і відшліфованого вірша! - оригінал- це те, що має прочитати читач у перекладі.
2. про це я й писав, але слово "віта" дає право на переклад "літа", бо "віта"= "роки"= "літа"; етимологія та усім врідома- ви нічого нового не сказали: "етате, етатіс" ;
3. "ґрадіто= "бажаний, ласкаво запрошений, прийнятий, поздоровлений"; але (згідно італійських перефразувань" це слово має ще й значення "преціозо"= "дорогоцінний" : за "бажане і дорогоцінне, звичайно і вдячні" - це само-собою зрозуміле; 
4. у Ореста, "надія стелить путь" - у Леопарді, (згідно із перефразою):   "6 Costruzione: “quando la speme [la speranza] ha un corso [un itinerario, una strada] ancor lungo, e la memoria ne ha uno breve”; cioè, fintanto che si è giovani si possono avere ancora molte speranze, mentre la memoria della nostra esistenza passata è giocoforza breve." 
  "
  • il ricordarsi di ciò che è passato,
  • anche se è triste, ed anche se la sofferenza dura tuttora!"
  • страждання- то мука, а "горе крушить". у Леопарді, - 
  • ancor che triste, e che l’affanno duri!" , горе не крушить.




  • кожен перекладає інакше, але- 1. не прикрашаймо ориґінал! 2. не будьмо прискіпливі; 3. кожен переклад- це право читача-перекладача бачити ориґінал у призмі своїх власних почуттів та досвіду життя.
  • avatar
    0
    485 ivanpetryshyn • 04:33, 17.07.2018 [Лінк на твір]
    нажаль, звучить негарно.
    повтор "той..., те..." - тавтологія.
    ну, і складів на початку другого стовпчика забагато. порушено мелодику вірша- читається важно, особливо, "те ревище страшне".
    не "Зболіле серце, де незгасне полум'я палає", а- "зболіле серце, чиє незгасне...".
    ну, і "Теж понад морем верхи їде біля мене, зліва..." - чого це вона їде зліва, а не справа, адже, в оригіналі: "cavalcando venirne a me dappresso..." - "venirme a me" - 
    "верхи під'їзджала..." - і, зовсім- не зліва.
    отож...
    avatar
    0
    484 ivanpetryshyn • 03:57, 17.07.2018 [Лінк на твір]
    1. традиція- добра справа, але - не указ.
    слід віднайти ритм, що відповідає оригіналу; зміст- важливіший, ніж кількість складів; вірш- неримований, мова- інша, тож слід зберегти мелодику, а не кількість складів; 2. італійський коментар каже, що " ..." те саме, що "пригадування"; 3. форма "estate  " і "еta'" - співзвучні і моноетимологічні: у давнину, вік рахувався "літами", а не роками (що несли "рок" /те, що випаде на долю/; 4. "минулі речі" - це і є минуле: ви не кажете "я згадав про минулі речі минулого року"; 5. останні рядки, які вам не до вподоби, італійці перефразовують так: "
  • il ricordarsi di ciò che è passato,
  • anche se è triste, ed anche se la sofferenza dura tuttora!" (https://library.weschool.com/lezione/leopardi-alla-luna-testo-e-parafrasi-8408.html) .
     

    дякую: ви мене надихнули: для мене переклад, це- в- нправляння, навіть, якщо він едосконалий; для вас- кількість складів і слова. 

    e, vorrei dire io una cosa molto importante, la quale ho gia' menzionato: una traduzione e' il pensar del poeta dell'originale, una nuova interpretazione, il come lo sente il traduttore.
    dunque, la traduzione e' uno stato democratico del pensar diversamente.  Auguri, Sg. Critico
  • avatar
    0
    483 ivanpetryshyn • 01:47, 19.06.2018 [Лінк на твір]
    якщо Ви не вмієте по- англійському, не біда- ще не пізно навчитися: англійська мова легша від української так у разів п'ять
    avatar
    0
    482 ivanpetryshyn • 01:45, 19.06.2018 [Лінк на твір]
    виходить прямо анекдот: нема оригінали - ось вам оригінал; "думаю" - ви маєте право на вашу думку; я думаю, що переклад з української на іншу- теж добре: цей переклад відноситься до української культури, навіть, якщо хтось мови ішої й нерозуміє
    avatar
    0
    481 ivanpetryshyn • 01:36, 19.06.2018 [Лінк на твір]
    можете заспокоїтися: я пам'ятаю, що друкуюся на українському сайті. переклад українського твори на іншу мову- це здобуток і української і іноземної літератур. думаю, що на сайті переклад побачить більше людей, ніж на форумі.
    avatar
    0
    480 ivanpetryshyn • 01:34, 19.06.2018 [Лінк на твір]
    дякую, що ви це помітили.
    avatar
    0
    479 ivanpetryshyn • 02:10, 18.06.2018 [Лінк на твір]
    у світі тому, скаже хтось: "привіт!",
    а хтось бездумно промине-
    "вітай, та тільки- не мене!"-
    гріхи минуть, усе мине,
    і потечуть вже води нові,
    нові часи і нова кров...
    та до людей- любов.
         Іван Петришин
    avatar
    0
    477 ivanpetryshyn • 01:59, 18.06.2018 [Лінк на твір]
    так, це ж і є переклад! читайте виноску і порівнюєте! 
    ви знаєте англійську? там усе пояснено!
    avatar
    0
    476 ivanpetryshyn • 05:24, 26.05.2018 [Лінк на твір]
    Ваша відповідь мене дивує: 1. я ніколи не вважав, що "відкрив Америку" (її відкрив італієць Крістофоро Коломбо [якщо по-правді]; 2. я ніколи не хотів, щоб люди однієї національности перестали розумітися [в Італії, розмовляють у себе на діалекті, а, в офіційних закладах /місцевих/ , або на діалекті або літературною мовою/ - Ви щось мені закидаєте, чого я не казав; 3. ніхто ніколи не говорив про засідання ВР на діалектах { до чого це?}; 4. душа формується на діалектному рівні, а не на шкількій граматиці; 5. "дарована" Богом мова, якщо її не використовують, забувається [ переходять на мову основного населення реґіону, де людина проживає: скільки тих - енків стали "рускімі"?!] ; 6. хто ті "старі, нові, розумні і не дуже" - патріоти? - патріот не має віку! ( з приводу походження слова "патріот"- "патріот"- це той, який стоїть за свою "ба'тьківщину", те, що йому батько/батьки залишили у спадок; це стосувалося тільки вільних людей, які мали землю та будинки; раби патріотами ніколи не були); 7. отож, друкувати на діалекті- можна? [згадайте Ваш коментар вище- "Але,  дорогий  пане,  не  забуваймо,  що  ми  знаходимось  на  літературному  сайті  і  повинні  намагатися  говорити  чистою  українською  мовою,  адже  в  школах  нас  вчили  не  діалекту" (цитата); 8. хто його буде читатти? - моя відповідь: "той, хто захоче". згадаймо про Свободу Слова, поезії Франка, Стефаника, Черемшини, Маковея...  з повагою, знавець мов і діалектів, Іван Петришин
    avatar
    0
    475 ivanpetryshyn • 01:27, 25.05.2018 [Лінк на твір]
    думаю, тепер, ви зрозуміли, пані, про що йдеться. так, майже у кожному селі розмовляють інакше, а, тим більше, на  усьому ареалі Лемківщини, Бойківщини, Полісся. я знаю діалекти і маю працю з цього питання. 
    щодо Вашого діалекту: 1. наскільки мені відомо, усі ненаголошені "е" вимовляються як "и"; 2. заміна "мня" на "мнє", як і "я" на "є" (пуруся- пурусє) відома добре; 3. зворотні форми дієслів на -"вім" чи "ям", чи "ім" /"їм" теж дуже поширені і подібні до польских форм, як "вся" чи "всі"/"фсі";
    4. ділекти- це основа і джерело багатства і неповторности літературної мови; 5. я з Вами не згоден, що на літературному сайті не можна писати на діалекті: а/ що по російськи можна, а на діалекті- ні?; б/ другий арґумент: у всіх країнах є зараз література на діалектах (Німеччина, Італія, Іспанія...)- вони не соромляться своєї рідної мови, мають підручники діалектів (я, до речі, написав один для анґло-, польсько- і італо-мовних); в/ питання не в тому, що нас у школі не навчали діалекту [могли б і навчати: було б більше справжніх патріотів; діалект своєї місцевості і є Рідною Мовою, шановна пані- не соромтеся Свого!]
    avatar
    0
    474 ivanpetryshyn • 01:22, 25.05.2018 [Лінк на твір]
    думаю, тепер, ви зрозуміли, пані, про що йдеться. так, майже у кожному селі розмовляють інакше, а, тим більше, на  усьому ареалі Лемківщини, Бойківщини, Полісся. я знаю діалекти і маю працю з цього питання. 
    щодо Вашого діалекту: 1. наскільки мені відомо, усі ненаголошені "е" вимовляються як "и"; 2. заміна "мня" на "мнє", як і "я" на "є" (пуруся- пурусє) відома добре; 3. зворотні форми дієслів на -"вім" чи "ям", чи "ім" /"їм" теж дуже поширені і подібні до польских форм, як "вся" чи "всі"/"фсі";
    4. ділекти- це основа і джерело багатства і неповторности літературної мови; 5. я з Вами не згоден, що на літературному сайті не можна писати на діалекті: а/ що по російськи можна, а на діалекті- ні?; б/ другий арґумент: у всіх країнах є зараз література на діалектах (Німеччина, Італія, Іспанія...)- вони не соромляться своєї рідної мови, мають підручники діалектів (я, до речі, написав один для анґло-, польсько- і італо-мовних); в/ питання не в тому, що нас у школі не навчали діалекту [могли б і навчати: було б більше справжніх патріотів; діалект своєї місцевості і є Рідною Мовою, шановна пані- не соромтеся Свого!]
    Форма входа
    Друзья сайта
      (міні-чат)

      АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
      Instagram,
      Viber: 0680839579
      E-mail: vagonta@gmail.com

    Статистика
    Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz