Давньо-Римські Висловлювання
Дивись добре, хто буде тобі другом після примирення.
Спробуй зрозуміти, а не ненавидіти звичаї друга.
Дружба, що закінчилася, ніколи не була справжньою.
Другові і ворогові давай завше добрі поради, бо друг їх прийме, а ворог- відкине.
Безпечний друг пізнається тоді, коли ситуація - небезпечна.
Друга шукати треба довго, знайти його можна з труднощами, а зберегти його важко.
Подібні між собою друзі мають усе подібне.
З ким залишишся, таким і станеш.
Вибирати слід того, хто хоче, щоб його любили.
Друг дорогої тобі людини, також- дорогий.
Якщо тобі поталанить, матимеш багато друзів: якщо вони- хмари, то залишишся сам.
Легко зробити з колишнього друга ворога, якщо не дотримуєш обіцянок.
Між подібними, дружба - найсильніша.
Людина людині- божество.
Міцна дружба полягає у бажанні і небажанні того ж самого.
Те, що витрачується на доброго гостя чи друга- зарібок.
Треба бути такими сильними у дружбі, як, наче б то, раніше чи пізніше, прийдеться стати ворогами.
Щоб сповнився обов`язок дружби, слід разом з`їсти багато бушелів солі.
Не злися, не дивуйся, лише розумій.
Ані вода, ані вогонь у багатьох випадках не такі корисні, як дружба.
Краще мати запеклих ворогів, ніж люб`язних друзів,
бо перші часто кажуть правду, а останні- ні.
Найкращим другом є найстарший друг.
Хто радить, той майже допомагає.
Порада- річ священна.
Якби ти був у своєму одязі, думав би ти інакше.
ХАРАКТЕР
гірканські тигри пропонують тобі захист.
я- не чоловік трьох племен.
це- недостойний келих.
я розіб`юсь, та не схилюся.
якби були у нас яєчка... (Петроній)
якщо ти- чоловік.
тихенький, як овечка.
тихий, мов море.
чистим - усе чисте.
справедливий і чіпкий вірить у власну мету.
добрий товар легко знаходить купця.
о, наслідувачі, стадо слуг! (Горацій)
навіть волосок має свою тінь.
Слава
Голос народу- голос Бога. (Алькуіній)
Наклеп без страху: завжди на щось нападають. (Плутарх)
Слава, шириться і зроста. (Вірґілій)
Слава`- зло, від якого ніхто інший не прудкіший.
Від пліток утікай, щоб не бути їхнім створювачем:
нікому не шкодить мовчати, шкодить - базікати. (Катон)
Чутка мені заглушує обидва вуха (Стацій).
Таким язиком ти міг би лизати задниці і старі шкіряні сандалі. (Катул)
На ладного гарно пальцем показувати і казати: це- він! (Персій)
Від величі слави залишається тінь. (Луканій)
Логіка і Рація
як і треба було довести.
основний монент= важлива точка.
з цього це не випливає.
видавання не-причини за причину.
після чого, отож, через що.
скорочення аж до нісенітниці. = скочення до абсурду.
зачароване коло= хибне коло= чаклунське коло
третього не дано.
якщо випадає порівнювати мале із великим.
змінене змінюване= змінене те, що слід змінити.
Поезія і Мистецтво
посеред опівіді (Горацій)
поетична ліцензія
джерела спрагнені.
поезія, мов картина (Горацій).
підйом до Парнасу.
поети або хочуть бути корисними, або розважати (Горацій)
загальне одобрення отримав той,
хто поєднав корисне і приємне (Горацій)
мистецький образ, що терпеливо витончений,
наче справжній (Горацій)= мистецький твір, немов би відпечаток
відшліфувати остаточно діамант віршописання.
комічна сила.
куди простіше заздрити, аніж створить подібне.
мистецтво для мистецтва.
Риторика, красномовство і діалектика
(роздвоєння одного і поєднання в ціле)
не погано відповів: насправді, погано поставив запитання.
хто з острахом запитує, навчає відмовлятися (Сенека).
а, загубити друга- легше, ніж розказати жарт. (Квінтіліан)
скоріше я б наслідував лаконічність. (Сіммако)
багато сказано небагатьма словами.
як тільки лаконічно мовлю, одразу розуміють тьм`яно (Горацій)
не запитуй, якщо не хочеш отримати те, про що запитуєш (Сенека)
Оратор- чесний чоловік і майстер промовляти.
думай про зміст, слова прийдуть самі.
заїка розуміє краще іншого заїку (Св. Ієроламій)
кажу вам те, що і мені сказали.
біле з чорного і чорне з білого робити.
уста говорять від надміру любові серця.
насправді, серце родить красномовство. (Квінтіліан)
від глибини самого серця.
на ту саму нуту завше і співай! (Тенецій)
зважуй щослово вагами золотаря. (Bаррон)
зазвичай, мовлячи, і учаться ректи. (Ціцерон)
сходить із шляху на маленьку стежку. (Плутон)
вправлявся у їдкому красномовстві. (Саллустій)
Із цього місця, й звідси.
із вуличної мови, лайки не витягуй. (Ціцерон)
немає мовлення ні голови, ні ніг. (Платон)
в словах нехай не буде кривди.
простіть мені за краснеє слівце.
розповідаю, і мороз- по шкірі.
і чітко, й зрозуміло.
Письменство й Красномовство
велика сила є в живому слові.
раз поданий голос, не повернути знов назад.
немов би написала курка.
що сказане, те відлетить у простір,
те, що написане, зостанеться.
слово у слово.
літера вбиває, і воскрешає дух.
зіскочило із язика.
хто буде це читати?
переклад з італійської з використанням латинського оригіналу - Івана Петришина
http://www.quellidelquintoennio.com/citazionilatine.html
|