Давньо-Римські Висловлювання

Давньо-Римські Висловлювання

Дивись добре, хто буде тобі другом після примирення.

Спробуй зрозуміти, а не ненавидіти звичаї друга.

Дружба, що закінчилася, ніколи не була справжньою.

Другові і ворогові давай завше добрі поради, бо друг їх прийме, а ворог- відкине.

Безпечний друг пізнається тоді, коли ситуація - небезпечна.

Друга шукати треба довго, знайти його можна з труднощами, а зберегти його важко.

Подібні між собою друзі мають усе подібне.

З ким залишишся, таким і станеш.

Вибирати слід того, хто хоче, щоб його любили.

Друг дорогої тобі людини, також- дорогий.

Якщо тобі поталанить, матимеш багато друзів: якщо вони- хмари, то залишишся сам.

Легко зробити з колишнього друга ворога, якщо не дотримуєш обіцянок.

Між подібними, дружба - найсильніша.

Людина людині- божество.

Міцна дружба полягає у бажанні і небажанні того ж самого.

Те, що витрачується на доброго гостя чи друга- зарібок.

Треба бути такими сильними у дружбі, як, наче б то, раніше чи пізніше, прийдеться стати ворогами.

Щоб сповнився обов`язок дружби, слід разом з`їсти багато бушелів солі.

Не злися, не дивуйся, лише розумій.

Ані вода, ані вогонь у багатьох випадках не такі корисні, як дружба.

Краще мати запеклих ворогів, ніж люб`язних друзів,

бо перші часто кажуть правду, а останні- ні.

Найкращим другом є найстарший друг.

Хто радить, той майже допомагає.

Порада- річ священна.

Якби ти був у своєму одязі, думав би ти інакше.

ХАРАКТЕР

гірканські тигри пропонують тобі захист.

я- не чоловік трьох племен.

це- недостойний келих.

я розіб`юсь, та не схилюся.

якби були у нас яєчка... (Петроній)

якщо ти- чоловік.

тихенький, як овечка.

тихий, мов море.

чистим - усе чисте.

справедливий і чіпкий вірить у власну мету.

добрий товар легко знаходить купця.

о, наслідувачі, стадо слуг! (Горацій)

навіть волосок має свою тінь.

Слава

Голос народу- голос Бога. (Алькуіній)

Наклеп без страху: завжди на щось нападають. (Плутарх)

Слава, шириться і зроста. (Вірґілій)

Слава`- зло, від якого ніхто інший не прудкіший.

Від пліток утікай, щоб не бути їхнім створювачем:

нікому не шкодить мовчати, шкодить - базікати. (Катон)

Чутка мені заглушує обидва вуха (Стацій).

Таким язиком ти міг би лизати задниці і старі шкіряні сандалі. (Катул)

На ладного гарно пальцем показувати і казати: це- він! (Персій)

Від величі слави залишається тінь. (Луканій)

Логіка і Рація

як і треба було довести.

основний монент= важлива точка.

з цього це не випливає.

видавання не-причини за причину.

після чого, отож, через що.

скорочення аж до нісенітниці. = скочення до абсурду.

зачароване коло= хибне коло= чаклунське коло

третього не дано.

якщо випадає порівнювати мале із великим.

змінене змінюване= змінене те, що слід змінити.

Поезія і Мистецтво

посеред опівіді (Горацій)

поетична ліцензія

джерела спрагнені.

поезія, мов картина (Горацій).

підйом до Парнасу.

поети або хочуть бути корисними, або розважати (Горацій)

загальне одобрення отримав той,

хто поєднав корисне і приємне (Горацій)

мистецький образ, що терпеливо витончений,

наче справжній (Горацій)= мистецький твір, немов би відпечаток

відшліфувати остаточно діамант віршописання.

комічна сила.

куди простіше заздрити, аніж створить подібне.

мистецтво для мистецтва.

Риторика, красномовство і діалектика

(роздвоєння одного і поєднання в ціле)

не погано відповів: насправді, погано поставив запитання.

хто з острахом запитує, навчає відмовлятися (Сенека).

а, загубити друга- легше, ніж розказати жарт. (Квінтіліан)

скоріше я б наслідував лаконічність. (Сіммако)

багато сказано небагатьма словами.

як тільки лаконічно мовлю, одразу розуміють тьм`яно (Горацій)

не запитуй, якщо не хочеш отримати те, про що запитуєш (Сенека)

Оратор- чесний чоловік і майстер промовляти.

думай про зміст, слова прийдуть самі.

заїка розуміє краще іншого заїку (Св. Ієроламій)

кажу вам те, що і мені сказали.

біле з чорного і чорне з білого робити.

уста говорять від надміру любові серця.

насправді, серце родить красномовство. (Квінтіліан)

від глибини самого серця.

на ту саму нуту завше і співай! (Тенецій)

зважуй щослово вагами золотаря. (Bаррон)

зазвичай, мовлячи, і учаться ректи. (Ціцерон)

сходить із шляху на маленьку стежку. (Плутон)

вправлявся у їдкому красномовстві. (Саллустій)

Із цього місця, й звідси.

із вуличної мови, лайки не витягуй. (Ціцерон)

немає мовлення ні голови, ні ніг. (Платон)

в словах нехай не буде кривди.

простіть мені за краснеє слівце.

розповідаю, і мороз- по шкірі.

і чітко, й зрозуміло.

Письменство й Красномовство

велика сила є в живому слові.

раз поданий голос, не повернути знов назад.

немов би написала курка.

що сказане, те відлетить у простір,

те, що написане, зостанеться.

слово у слово.

літера вбиває, і воскрешає дух.

зіскочило із язика.

хто буде це читати?

переклад з італійської з використанням латинського оригіналу - Івана Петришина

http://www.quellidelquintoennio.com/citazionilatine.html