ХЕЛОВІНСьКЕ
чорні хмари.
наче чари,
з казанів відьо`м,
скоро дощ піде,
як кара-
виходи з відром!
чорні хмари,
як прокльони
берхунів, що злі,
нині, скажемо всім відьмам
дружно-разом: ні!
їх потопимо в болотах,
що вчинили нам:
я тим відьмам
злим, негідним,
нічого не дам!
спалимо їх всіх у ватрах-
попіл буде з них,
щоб вони не чаклували
на дітей малих!
закидаємо камінн`ям
відьмаків й відьом
за їх чорно-думні вміння,
за чаклунські ворожіння,
за відьомські клекотіння,
за бурчання і гудіння-
замуруєм їх в камінні,
щоб зробити храм Перуну,
і запишем` нову руну,
і покажем` все це Муну,
Місяцеві, в синьо-бліді-
через відьом, ми всі- бідні!
їх проколимо колами
із осик старих,
поволочем` їх волами
вирубами і ланами,
городами і полями,
дорогами і стежками
аж до Гімалаїв,
там розсипемо їх попіл
далеко від краю.
геть ідіть, відьми прокляті!
цур, вам! осина`!
і горбаті, і хвостаті,
все- ваша вина!
і начавимо з ягід
соку на вино іскристе,
вип`ємо за мир й здоров`я,
їм назло, навмисне!
Іван Петришин
|