а, кожному болить так само, коли - війна, неправда чи несправедливість, блаженні ті, хто ще чекає дива від зачерствілості, а чи від злої крові, від заздрості чи від ненависті й любові... Іван Петришин
ну, от так: 1. це- не знущання; 2. це- мій діалект; 3. ви погано знаєте фольклор, бо це - не пісня, а вірш, якого написав я. ви у всіх бачите погане? у вас, що- комплекс такий?
перекладати будь-яку поезію- це псувати щось неповторне і довершене. "Тоско фіуме"- це ріка тосканська, але справа у тому, що "Тоско" вживається і з Тевере/Тібром (не з Євфратом). я з вами не сперечаюся. я переклав так, як зумів. чекатиму на ваш переклад і готуватиму вам малюнок у нагороду.
її сприймати просто- читати повільно і вдумливо, уявляючи сцену описаного. дякую за коментар. от, не знав, що в українській мові є "подарок". думав, що є тільки "подарунок" - це не китайська мова.
мене ваша нотатка дивує: є різниця знайомити англомовний світ із здобутками Української Поетики і перекладати українську поезію ворогам, які з вами - у війні. для чого і для кого? заради чого?
якщо ви знаєте іврит- це чудово. 1. певне, анґлійський перекладач теж знає його, але: а/ у нього переклад співучий, а, у вас розмір і чергування наголошених-ненаголошених складів змінюється- 1. _._._._; 2. _._._.._ і .т.д.; 2. які такі "речі" та мила мала знайти- невідомо, адже, її просто запитував хлопець- це незнання чи обмеженість мови? 3. "звір" - не хто, а "що?"; 4. у Вас- нaдлишок складів. 5. якщо подивитися анґлійський переклад, то там зовсім інші слова і образи: що Ви зробили- переукраїнили ориґінал? - ані хати, ані миші, ані димаря, ані кота у вашому перекладі нема? nicht so gut, Sie wissen.
1. кожен перекладає, як уміє- я чекатиму на Ваш переклад; 2. "виходячи"- не доказ- позаконтекстність, яка не присутня у вірші, не мусить бути перекладена; 3. на три- можливо; 4. у мене, думка інша- кінь має звою назву; якщо у Вас кінь зоветься "Вірний" , то у вас він буде вірний на усіх мовах [переклад власних назв - перекладаються імена королів, пап, святих, деяких історичних осіб! а, не- коней] 4. час Імперфетто може перекладатися українською різними способами, залежно від семантично-стилістичного оточення, оскільки, часу Імперфетто в українській немає- це може бути чи минулий чи теперішній, який ще називають драматичним - іншого навчати не буду...
The water flows into th’ blue sea, And never comes out, A kozak looks for his fate, But it can’t be found. The kozak went to the far lands, The blue sea is waving, The lad’s heart is patting, And, the thought is craving: “where d’ you go without a blessing? In whose care have you left The father and your elderly mom, And your young sweet lassie? In foreign lands, the folks are strange, Living with them’ s hard, There’ll be no one to share concerns, To talk heart-to-heart”. The lad’s sitting on th’ other side,- The blue sea goes high and low, He thought he would meet his fate, But he met a woe. And the cranes are flying right in perfect flocks home. The lad’s crying- the olden ways With thorns, are overgrown. Translation from Ukrainian into English by Ivan Petryshyn
а, чому це зима "капризує"? по- українськи- "вередує"! "капрізнічаєте" ви так па-русскі.
дуже гарний віршик "для малят", такий собі "українсько-читанково-класичний"
МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Леся Українка, II, 1951, 513). 2. перех. Те саме, що мучити; томити. Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний, III, 1954, 270); — Коли б не моя баба, не марудив би я збори своїми балачками (Михайло Стельмах, II, 1962, 23). 3. неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. — Знаєте, гірш усього на світі я не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (Іван Франко, III, 1950, 428).
1. мови- різні; 2. наголошенихскладів стільки ж 3. італійськаритмічність не може бути передана українською, бо і словниковий склад і кількість складів у слові, і наголоси і синтактика строфи- різні...
але... залежить, якчитати вірш... хто читає, і хто чого шукає- ритмічності, передачі духу і образів оригіналу, загального збереження образності і просодії... чи- недовершеностей... між іншим, оригіналтакож не є довершеним зразком італійської мови: архаїзми, що властиві іншим романським мовам, ненормативне написання слів (орфографія), алогічність рядків та незавершені паралелізми...
слід згадати іпотребу "націоналізації" перекладу поезії: треба так перекласти, щоб це було близько до принятливого стилю українського класичного віршописання, відобразити епоху... продовжувати небуду... НАДІЮСь, ВАМ ВДАСТьСЯКРАЩЕ. УСПІХУ, ПАНЕ КРИТИКУ!
є така лінійка, як "ланка на джерело". так, от, я її заповнив, а, от, що з нею сталося, спитайтеся, будь ласка, у "начальників" порталу. досить було б її натиснути, і- перед Вами- ориґінал. спробуйте. успіху!
мабуть, я неправий, але- при написанні/публікації перекладу, є така лінійка, як "ланка на джерело". так, от, я її заповнив, а, от, що з нею сталося, спитайтеся, будь ласка, у "начальників" порталу. досить було б її натиснути, і- перед Вами- ориґінал. спробуйте. успіху!