SITE LOGO
Ср, 18.06.2025, 05:53
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [ivanpetryshyn]

Найдено комментариев: 662
Показано комментариев: 181-210
Страницы: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 22 23 »

avatar
0
482 ivanpetryshyn • 01:45, 19.06.2018 [Лінк на твір]
виходить прямо анекдот: нема оригінали - ось вам оригінал; "думаю" - ви маєте право на вашу думку; я думаю, що переклад з української на іншу- теж добре: цей переклад відноситься до української культури, навіть, якщо хтось мови ішої й нерозуміє
avatar
0
481 ivanpetryshyn • 01:36, 19.06.2018 [Лінк на твір]
можете заспокоїтися: я пам'ятаю, що друкуюся на українському сайті. переклад українського твори на іншу мову- це здобуток і української і іноземної літератур. думаю, що на сайті переклад побачить більше людей, ніж на форумі.
avatar
0
480 ivanpetryshyn • 01:34, 19.06.2018 [Лінк на твір]
дякую, що ви це помітили.
avatar
0
479 ivanpetryshyn • 02:10, 18.06.2018 [Лінк на твір]
у світі тому, скаже хтось: "привіт!",
а хтось бездумно промине-
"вітай, та тільки- не мене!"-
гріхи минуть, усе мине,
і потечуть вже води нові,
нові часи і нова кров...
та до людей- любов.
     Іван Петришин
avatar
0
477 ivanpetryshyn • 01:59, 18.06.2018 [Лінк на твір]
так, це ж і є переклад! читайте виноску і порівнюєте! 
ви знаєте англійську? там усе пояснено!
avatar
0
476 ivanpetryshyn • 05:24, 26.05.2018 [Лінк на твір]
Ваша відповідь мене дивує: 1. я ніколи не вважав, що "відкрив Америку" (її відкрив італієць Крістофоро Коломбо [якщо по-правді]; 2. я ніколи не хотів, щоб люди однієї національности перестали розумітися [в Італії, розмовляють у себе на діалекті, а, в офіційних закладах /місцевих/ , або на діалекті або літературною мовою/ - Ви щось мені закидаєте, чого я не казав; 3. ніхто ніколи не говорив про засідання ВР на діалектах { до чого це?}; 4. душа формується на діалектному рівні, а не на шкількій граматиці; 5. "дарована" Богом мова, якщо її не використовують, забувається [ переходять на мову основного населення реґіону, де людина проживає: скільки тих - енків стали "рускімі"?!] ; 6. хто ті "старі, нові, розумні і не дуже" - патріоти? - патріот не має віку! ( з приводу походження слова "патріот"- "патріот"- це той, який стоїть за свою "ба'тьківщину", те, що йому батько/батьки залишили у спадок; це стосувалося тільки вільних людей, які мали землю та будинки; раби патріотами ніколи не були); 7. отож, друкувати на діалекті- можна? [згадайте Ваш коментар вище- "Але,  дорогий  пане,  не  забуваймо,  що  ми  знаходимось  на  літературному  сайті  і  повинні  намагатися  говорити  чистою  українською  мовою,  адже  в  школах  нас  вчили  не  діалекту" (цитата); 8. хто його буде читатти? - моя відповідь: "той, хто захоче". згадаймо про Свободу Слова, поезії Франка, Стефаника, Черемшини, Маковея...  з повагою, знавець мов і діалектів, Іван Петришин
avatar
0
475 ivanpetryshyn • 01:27, 25.05.2018 [Лінк на твір]
думаю, тепер, ви зрозуміли, пані, про що йдеться. так, майже у кожному селі розмовляють інакше, а, тим більше, на  усьому ареалі Лемківщини, Бойківщини, Полісся. я знаю діалекти і маю працю з цього питання. 
щодо Вашого діалекту: 1. наскільки мені відомо, усі ненаголошені "е" вимовляються як "и"; 2. заміна "мня" на "мнє", як і "я" на "є" (пуруся- пурусє) відома добре; 3. зворотні форми дієслів на -"вім" чи "ям", чи "ім" /"їм" теж дуже поширені і подібні до польских форм, як "вся" чи "всі"/"фсі";
4. ділекти- це основа і джерело багатства і неповторности літературної мови; 5. я з Вами не згоден, що на літературному сайті не можна писати на діалекті: а/ що по російськи можна, а на діалекті- ні?; б/ другий арґумент: у всіх країнах є зараз література на діалектах (Німеччина, Італія, Іспанія...)- вони не соромляться своєї рідної мови, мають підручники діалектів (я, до речі, написав один для анґло-, польсько- і італо-мовних); в/ питання не в тому, що нас у школі не навчали діалекту [могли б і навчати: було б більше справжніх патріотів; діалект своєї місцевості і є Рідною Мовою, шановна пані- не соромтеся Свого!]
avatar
0
474 ivanpetryshyn • 01:22, 25.05.2018 [Лінк на твір]
думаю, тепер, ви зрозуміли, пані, про що йдеться. так, майже у кожному селі розмовляють інакше, а, тим більше, на  усьому ареалі Лемківщини, Бойківщини, Полісся. я знаю діалекти і маю працю з цього питання. 
щодо Вашого діалекту: 1. наскільки мені відомо, усі ненаголошені "е" вимовляються як "и"; 2. заміна "мня" на "мнє", як і "я" на "є" (пуруся- пурусє) відома добре; 3. зворотні форми дієслів на -"вім" чи "ям", чи "ім" /"їм" теж дуже поширені і подібні до польских форм, як "вся" чи "всі"/"фсі";
4. ділекти- це основа і джерело багатства і неповторности літературної мови; 5. я з Вами не згоден, що на літературному сайті не можна писати на діалекті: а/ що по російськи можна, а на діалекті- ні?; б/ другий арґумент: у всіх країнах є зараз література на діалектах (Німеччина, Італія, Іспанія...)- вони не соромляться своєї рідної мови, мають підручники діалектів (я, до речі, написав один для анґло-, польсько- і італо-мовних); в/ питання не в тому, що нас у школі не навчали діалекту [могли б і навчати: було б більше справжніх патріотів; діалект своєї місцевості і є Рідною Мовою, шановна пані- не соромтеся Свого!]
avatar
0
473 ivanpetryshyn • 03:18, 24.05.2018 [Лінк на твір]
а, кожному болить так само,
коли - війна, неправда чи несправедливість,
блаженні ті, хто ще чекає дива
від зачерствілості, а чи від злої крові,
від заздрості чи від ненависті й любові...
   Іван Петришин
avatar
0
472 ivanpetryshyn • 01:12, 24.05.2018 [Лінк на твір]
ну, от так: 1. це- не знущання; 2. це- мій діалект; 3. ви погано знаєте фольклор, бо це - не пісня, а вірш, якого написав я. ви у всіх бачите погане? у вас, що- комплекс такий?
avatar
0
471 ivanpetryshyn • 02:05, 19.05.2018 [Лінк на твір]
перекладати будь-яку поезію- це псувати щось неповторне і довершене. "Тоско фіуме"- це ріка тосканська, але справа у тому, що "Тоско" вживається і з Тевере/Тібром (не з Євфратом). я з вами не сперечаюся. я переклав так, як зумів. чекатиму на ваш переклад і готуватиму вам малюнок у нагороду.
avatar
0
470 ivanpetryshyn • 01:55, 19.05.2018 [Лінк на твір]
діди йдуть з хати через недобрість та грубість і брехню бабів. і не усі й вертаються. і багато не мають проблем, якщо щирі, добрі та доброчесні.
avatar
0
469 ivanpetryshyn • 01:51, 19.05.2018 [Лінк на твір]
її сприймати просто- читати повільно і вдумливо, уявляючи сцену описаного. дякую за коментар. от, не знав, що в українській мові є "подарок". думав, що є тільки "подарунок" - це не китайська мова.
avatar
0
468 ivanpetryshyn • 03:11, 18.05.2018 [Лінк на твір]
thank_you дякую! mille grazie!
avatar
0
467 ivanpetryshyn • 17:28, 16.05.2018 [Лінк на твір]
мене ваша нотатка дивує: є різниця знайомити англомовний світ із здобутками Української Поетики і перекладати українську поезію ворогам, які з вами - у війні. для чого і для кого? заради чого?
avatar
0
466 ivanpetryshyn • 17:14, 16.05.2018 [Лінк на твір]
якщо ви знаєте іврит- це чудово.
1. певне, анґлійський перекладач теж знає його, але: а/ у нього переклад співучий, а, у вас розмір і чергування наголошених-ненаголошених складів змінюється- 1. _._._._;   2. _._._.._  і .т.д.;
2. які такі "речі" та мила мала знайти- невідомо, адже, її просто запитував хлопець- це незнання чи обмеженість мови?  3. "звір" - не хто, а "що?"; 4. у Вас- нaдлишок складів.  5. якщо подивитися анґлійський переклад, то там зовсім інші слова і образи: що Ви зробили- переукраїнили ориґінал? - ані хати, ані миші, ані димаря, ані кота у вашому перекладі нема?
nicht so gut, Sie wissen.
avatar
0
465 ivanpetryshyn • 17:02, 16.05.2018 [Лінк на твір]
1. кожен перекладає, як уміє- я чекатиму на Ваш переклад;
2. "виходячи"- не доказ- позаконтекстність, яка не присутня у вірші, не мусить бути перекладена;
3. на три- можливо;
4. у мене, думка інша- кінь має звою назву; якщо у Вас кінь зоветься "Вірний" , то у вас він буде вірний на усіх мовах [переклад власних назв - перекладаються імена королів, пап, святих, деяких історичних осіб! а, не- коней]
4. час Імперфетто може перекладатися українською різними способами, залежно від семантично-стилістичного оточення, оскільки, часу Імперфетто в українській немає- це може бути чи минулий чи теперішній, який ще називають драматичним - іншого навчати не буду...
avatar
0
464 ivanpetryshyn • 02:18, 16.04.2018 [Лінк на твір]
table-2
avatar
0
463 ivanpetryshyn • 22:07, 08.04.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
462 ivanpetryshyn • 22:06, 08.04.2018 [Лінк на твір]
happy
avatar
0
461 ivanpetryshyn • 01:39, 05.04.2018 [Лінк на твір]
fanta-tasty-tyka!  :thank_you: 
avatar
0
460 ivanpetryshyn • 05:37, 31.03.2018 [Лінк на твір]
dzie,ki. jak sie, bawic', to sie, bawic' ... - NAUKOVA FANTASMOHORIYA
avatar
0
459 ivanpetryshyn • 04:28, 18.03.2018 [Лінк на твір]
inverted так ось просто і талановито
avatar
0
458 ivanpetryshyn • 18:44, 17.03.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
457 ivanpetryshyn • 18:44, 17.03.2018 [Лінк на твір]
THOUGHT by Taras Shevchenko
 
The water flows into th’ blue sea,
And never comes out,
A kozak looks for his fate,
But it can’t be found.
The kozak went to the far lands,
The blue sea is waving,
The lad’s heart is patting,
And, the thought is craving:
“where d’ you go without a blessing?
In whose care have you left
The father and your elderly mom,
And  your young sweet lassie?
In foreign lands, the folks are strange,
Living with them’ s hard,
There’ll be no one to share concerns,
To talk heart-to-heart”.
The lad’s sitting on th’ other side,-
The blue sea goes high and low,
He thought he would meet his fate,
But he met a woe.
And the cranes are flying right
in perfect flocks home.
The lad’s crying- the olden ways
With thorns, are overgrown.
Translation from Ukrainian into English by Ivan Petryshyn
avatar
0
456 ivanpetryshyn • 02:16, 14.03.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
455 ivanpetryshyn • 02:13, 14.03.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
454 ivanpetryshyn • 00:56, 12.03.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
453 ivanpetryshyn • 04:10, 08.03.2018 [Лінк на твір]
а, чому це зима "капризує"? по- українськи- "вередує"! "капрізнічаєте" ви так па-русскі.

дуже гарний віршик "для малят", такий собі "українсько-читанково-класичний"

МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм.
1. неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Леся Українка, II, 1951, 513).
2. перех. Те саме, що мучити; томити. Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний, III, 1954, 270); — Коли б не моя баба, не марудив би я збори своїми балачками (Михайло Стельмах, II, 1962, 23).
3. неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. — Знаєте, гірш усього на світі я не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (Іван Франко, III, 1950, 428).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 633.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz