Вірші – рядками ляжуть на папір,
Вони розтоплять зачерствілі душі.
Я відчуваю ваш нестерпний біль,
І прошу, щоб не були ви байдужі!
Байдужість – робить з нації – рабів,
Руйнує нашу людяність та волю.
Це рай для окупантів та катів,
Що нищать українців та їх долю.
Є Ненька, і вона у нас одна,
Єдина в світі всім нам рідна мати.
Чому ж тоді байдужа нам вона,
Чи ми не здатні волю відстояти?
Чому на Богом даній нам землі
Керують чужоземці, олігархи,
А українці йдуть у холуї
На чужині нове життя шукати?
Терплячий та знедолений народ,
Прокинься, подивися – всі сміються…!
Щодня на сході гине патріот,
Ти все чекаєш – хмари розійдуться…
Скажи, де ще знайти такі слова,
Як пробудити зачерствілу душу?
В країні п’ятий рік іде війна,
Тим, хто забув – то нагадати мушу!
Єднайтеся, благаю – не мовчіть,
Бо в єдності є наша з вами сила!
Катів та окупантів проженіть,
Щоб панувала ненька-Україна!
© Олександр Кобиляков
|