що таке свято? це- день, присвячений чомусь важливому, що, на думку народу, слід святкувати, відзначати, пам'ятати, чому слід віддавати шану, як святості, прагнучи бути кращим, беручи приклад із святого зразка. розуміння божого та богоподібного, завше було і буде різним, бо інтерпретація "правильного" і "неправильного", "доброго" і "злого", "святого" і "грішного", "корисного" і "шкідливого" була завжди багатогранною через багатозначність понять і категорій. походження релігії у всіх те саме: бажання пізнати Творця, Вседержителя, вищі сили, що непідвладні і непостежимі людині через її обмеженість. бачили Боже то як Одне, то як сукупність множин, які люди організували у строгу ієрархічну систему, так, як їм дозволив Бог. Він дав кожному народові одкровення, різне, подібне, співставне і, водночас, різне. якщо б люди добре зрозуміли, вони б мали прийти до висновку, що довга історія Людства- це пошук Бога і пошук себе у Бозі. отож, не слід нехтувати древніми чи "примітивними" релігіями- вони також шукали Божество і поклонялися Йому згідно із їхнім ступенем розвитку і розумінням. було і буде те, що у релігіях подібне, і що- різне. слід би зібрати те подібне і визнати його спільним, подивитися на різне і зрозуміти, чи воно - теж одкровення- дар пізнання Величі Всевишнього. є два способи- 1. поєднати усе, що ми знаємо (ціле Людство) про Бога; 2. залишитися із тими віруваннями, які у нас є, але поважати усі реліґії, відкидаючи ті, які проти Людства, Людини, Життя, Честі, Совісті, які розпалюють ворожнечу, війни, розбрат. моя стаття - не для узагальненнь. вона просто- інформативна: святкують і так, і- інакше. усе це легітимне, бо апробоване Нацією, Народом. не - нам судить.
це - неважливо, що шторми і як годують, важливо, як це влучно зауважив давній той поет. і, не з своєї волі, борсався він в морі: його заставили невдачі, яких підтримали інші люди, яким є байдуже, чи- в морі він, чи- ні, чи йому важко, чи іще- живий... дякую.
дякую. я не знав, що ви так можете тонко відчувати через віки. я розумію, що важко знайти уривок із п'єси, але сонет знайти можна в інтернеті, хіба що ліньки. ну, де приклад на вашому сайті, де подано переклад із оригіналом, англійськи? я наполягаю: ані Франкo, ані Леся Українка, ані Паламарчук... - ніхто не подавав у своїх книгах оригінали. і, ось чому. 1. переклад стає надбанням літератури, на мову якої оригінал перекладено. 2. це- завдання дослідника- віднайти оригінал і його порівнювати. ось - місце де, можна знайти оригінал: http://www.shakespeare-online.com/sonnets/2.html