дякую. я не знав, що ви так можете тонко відчувати через віки. я розумію, що важко знайти уривок із п'єси, але сонет знайти можна в інтернеті, хіба що ліньки. ну, де приклад на вашому сайті, де подано переклад із оригіналом, англійськи? я наполягаю: ані Франкo, ані Леся Українка, ані Паламарчук... - ніхто не подавав у своїх книгах оригінали. і, ось чому. 1. переклад стає надбанням літератури, на мову якої оригінал перекладено. 2. це- завдання дослідника- віднайти оригінал і його порівнювати. ось - місце де, можна знайти оригінал: http://www.shakespeare-online.com/sonnets/2.html
mój język - dźwięk wierzchółek lasów , Prąd spokojnych wód i rzek, zapach kwiatów, ziół, skrzydł ptaków blaski, szary pył szybkich ścieżek wieków, język mój- to kołysanka pól, fali owsa, pszenicy i żyta, moja mowa – Jaworów i Lwów, fal Dnieprowych dumny śpiew, mowa moja- to Drogobycz stary, "cześć!"- przyjazne powitanie, mowa moja - Truskawiec i sizy Stryj, język mój - świat, gdzie rządzą słowianie. mowa moja - piołun i barwinek, to-białe stokrotki i koniczyna, mowa moja- to ojczyzna, Kalinowa moja cała Ukraina. mowa moja - to kamienie młyńskie, oka nie do zatrzymania stepy i pola, mową są te, kto nie orusiał, mowa moja –to siew gryki zdrowej, mowa moja-to modlitwa duszy, pieśni , wierszy- oto moja mowa! Ivan Petryshyn: tłumaczenie z ukraińskiego: własny wiersz
ото- вершина всіх поезій і часів- попий вина, хто ще не орусів, а, хто вже випив, хай би сів, поспав собі, побачив снів кіно- усе лікує те вино! Іван Петришин
прошу пана: у Шекспіра- не один том- нащо ви придираєтесь? запевняю вас, що це- переклад із William Shakespeare. The Complete Plays in One Sitting. - Philadelphia-London: Running Press, 2012. PP. 121, 127. - заохочую прочитати ці сторінки. ці уривки- стали афоризмами!
мова моя- шум лісів верховіть, плин тихий вод річок і струмків, запах квіток,зелен-трав, літ птахів, і сиво-пил стежок століть. мова моя- колискова полів, хвилі вівса, пшениць і житів, мова моя - Яворів, Львів, і дніпро-хвиль гордий спів. мова моя - то барвінок й полин, біла ромашка і конюшина, мова моя- мами цілунок, мова моя - батьківщина, вся калинова моя Україна. мова моя- то жорна часів, оконеспинні степи і поля, мова моя- ті, хто не орусів, мова моя- то гречкосів, мова моя- то молитва душі, мова моя- то пісні і вірші! Іван Петришин
прокоментую ваш гарний вірш: 1. не цілком оправдане порівняння: "мов- балачок" /балачка - це не говірка і не діалект!/; 2. що це за невiдомий "літери значок"? хто на ньому зображений? 3. чому у вас осінь - кленова? а, чому не дубова, осикова, березова? 4. у реченні- "У ній печаль моя і сміх. " має бути тире: " У ній- печаль моя і сміх. " /чому його там нема, якщо ви так любите мову? 5. речете ви дуже добре і так-ось аж далеко, та, от дієслово ректи, що є архаїзмом, тут недоречне, бо вимагає прямої мови: "рече Олег, князь київський: "слухайте річ мою дружини мої!" ; 6. "Що всі ми – мови сівачі. " не витримує критики, бо не кожен, хто розмовляє по-українськи, є сівачем мови: тільки великі зразки мови, як у Маковея, Франка, Українки, Шевченка є зернами крилатості української мови, люди, які вживають діалекти, суржики, лайку- не є сівачами мови! вони- "вартові" певних мовних явищ- і тільки! є у вашому вірші знахідки, але їх треба відшліфувати. нічого немає довершеного. вам ваш вірш до вподоби, а мені- ні, так як вам- мій. успіху на посівній!
по-перше: це- міні гумореска; по-друге: там є рими: "кави"-"мави", "ходити- пити". а, гумор у тому, що назва "Стара Бакса" - це відома в Америці кав'ярня "Starbucks" . простота структури вірша та фольклорні рими додають йому веселого настрою. вам не подобається? - шкода. молоді- найкращі критиканти "прози у віршах".
так- уривки. кожна освічена людина має знати звідки вони і про що йде мова, а, якщо не знає, то мала б відкрити том Шекспіра і знайти те місце. Шекспір був раніше Шевченка. варто прочитати.
суспільство вирішує, якому непотрібу навчати. нема чого усе тільки корисне вивчати! треба вивчати те, що кажуть! а, то, де ж непотріб діти? учені напридумовали, гроші за придумане взяли, а його вчити ніхто не хоче?! а, що треба вивчати? писати, читати, рахувати- і тільки? певне, дуже важливо навчитися матюків та прокльонів- дуже у житті важливі.
а, звідкіля "вуличні знання"? їх, що ді ти придумали? то- "наука" від дорослих! вуличні знання стійкіші, ніж шкільні: учителька може вчителя/викладача послати і далі працювати учителькою. і, про це будуть знати її подруги, і ходитимуть далі разом до церкви, і робутимуть з себе мучениць, і казатимуть, що вчителька - права...