Про Симона Петлюру в СРСР казали тільки негативне. Термін "петлюрівець" був лайкою та тавром. Навіть сьогодні більшість українців майже нічого не знають про цього українського патріота. Всебічна ліквідація політичного невігластва - одне з завдань, котре мають перед собою творчі люди України. Допоки в головах громадян нашої держави панує комуністична пропаганда, існує загроза реставрації московських порядків! Глибоке знання власної історії та правди про українських політичних діячів минулого - ось що є надважливим в духовній сфері для усіх свідомих українців пострадянської України!
Мудро сказали, пане Українець! Землеробство - наука! Мій батько народився і ріс до підліткового віку у селі, і він вміє отримувати чудові врожаї овочів буквально з невеличких клаптиків землі. Поряд люди те саме саджають, а таких врожаїв не мають. Батько страшенно землю любить і вона йому тим самим відповідає...
Щиро та пронизливо! Пані Галино, маю єдине питання: у Вашому вірші йдеться, що герой загинув в Угорщині від кулі месника. Ви говорите про солдата, що був силою мобілізований до Радянської армії і загинув під час придушення Москвою Угорської народної революції осені 1956-го року? До речі, на початку листопада виповнюється 60 років цій визначній події в історії, поневолених комуністичним режимом СРСР, народів.
Дякую щиро за такий сильний коментар, Юра! А те, що ти надав, як ілюстрацію до тезису, що Московська церква - філія злочинної Луб'янки, є просто інформаційною БОМБОЮ! Якщо вже прихильники Московського патріархату і після прочитання цієї статті не схаменуться та не відсахнуться від бандитів у рясах МП, то тут вже їм ніхто і нічим не допоможе!
Надя, з цим віршем ти запросто можеш виступити на ювілеї твого міста прямо зі сцени! Гадаю, що і оплески будуть, і квітами засиплють... От би, ще хтось музику написав, то тоді б взагалі розкішно було б - місцевий хор з Будинку культури ревонув би твої щирі слова...
Я подивився, пані Ольга, на Вашу сторінку - Ви живете у Луганську... Що ж, мужності Вам та стійкості! Час нашої перемоги таки прийде і ворог покотиться геть і запанують у Вашому краї і мова українська, і ДУХ!
Дякую за підтримку, пані Катерина! Леонід Терехович був не менш талановитим, ніж багато з відомих українських літераторів-дисидентів, просто його ім'я не розкручувалося "ворожими голосами", бо він був сам по собі і не долучався до київських дисидентських кіл. Леонід був одинаком і бився з комуністичною системою самотужки... Широкий розголос про його мужню боротьбу пішов вже тільки після його передчасної смерті(є версія, що вбивства)...
Щиро дякую, пані Катерина! Вірш цей писався АЖ у 2001-му році і емоції в ньому давні. На це треба вважати. Але, буду з Вами щирим, - я по життю не є великим оптимістом. Мої погляди на життя - ПОМІРКОВАНИЙ песимізм. Нікому не нав'язую мого світогляду, бо це - суто моє бачення...
Про поета страдницької долі Леоніда Тереховича я вперше почув від Віталія Москаленка - редактора "Громади" - першої чернігівської незалежної газети. Він надіслав мені в 1994-му році у США книжечку віршів Тереховича, котру пан Віталій з власної ініціативи видав в 1993-му році у Чернігові. Те, що я прочитав у цій вкрай скромній збірочці, просто приголомшило мене. Буду відвертим - з тих пір я не прочитав нічого, що перевершило би за енергетикою та щирістю твори Леоніда Тереховича... На превеликий жаль, нині в Україні такий скрутний час, що поети-дисиденти з їхніми трагічними долями не дуже цікавлять пересічного українського громадянина. Але, як би там не було, без героїзму та СВІДОМОЇ самопожертви цих ГЕРОЇВ, ніколи би Україна не стала НЕЗАЛЕЖНОЮ державою! Наш ОБОВ'ЯЗОК, як людей, що вважають себе творчими, робити усе, що в наших силах, аби пам'ять про ВЕЛЕТНІВ ДУХУ української літератури, що СВІДОМО стали на гіркий та смертельний шлях СПРОТИВУ радянській системі, ніколи не вмирала!
Влучно! Але не зрозуміло, чому Ви нехтуєте розділовими знаками? Як на мене, то таке, сяк-так, припустимо у модернових віршах(так звані "потоки свідомості"), але ж у Вас все написано традиційним методом, тому, без розділових знаків, виглядає доволі дивно та читається важкувато. Що ж до ідеї вірша, то тут можна капітально посперечатися. Саме українські виборці і ніхто інший не приводять до влади РЕАЛЬНИХ ПАТРІОТІВ! 14 мільйонів громадян України привели до влади ВІДВЕРТОГО бандита та невігласа - Януковича! Ніхто не ставив перепони для обрання, замість розжирілого на шоколаді циніка-олігарха, Провідника Дмитра Яроша або більш поміркованого та досвіченого , але не менш відданого Україні, Анатолія Гриценка... Така нагода була, але саме Порошенко отримав ЩИРУ підтримку абсолютної більшості українців... Свого часу ті ж самі мільйони привели до влади "червоного директора" - парторга "Южмашу" - Леоніда Кучму, котрий обіцяв цим генетичним йолопам повернення до СРСР зі столицею у Москві... Що, хтось не давав віддати тоді голоси за пасіонарного В'ячеслава Чорновала? Ні, все було чистенько на тих виборах і щирий патріот набрав мізерну кількість підтримки народу України! Щось не гаразд з українцями, пане Віталію! Ой, не гаразд! Саме через це Ярош і говорить, що шляхом виборів у СПРАВЖНІХ патріотів України прийти до Банкової нема ніяких шансів! Гірко, але ПРАВДА!
1
І оформила вправно. Судячи з цього вірша, ти вже повністю розібралася з інтерфейсом "Анумо". 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('