Пані Алла, мені гірко те казати, але дивлячись на Україну через океан, можу засвідчити, що чекати швидких змін на краще українцям не слід. В Україні й досі не сформована ПОЛІТИЧНА НАЦІЯ, а без цього нічого гарного не буде. Якщо переважну більшість виборців було сформовано в СРСР, то напрямок їхніх думок все ще залишається совковим. Відповідно до цього, ці люди і обирають собі владу, а отже і мають отаке життя, котре мають. Коротше кажучи, все це довгий процес. Гадаю, що йдеться не про одне десятиліття...
Стасе, в Америці уряд знижує податки тим підприємцям, котрі витрачають гроші на благодійництво. Для людей, статки котрих сягають значних цифр, вигідніше давати різним фондам, ніж платити проценти з їхніх заробітків. Саме через це, а не через віру в Бога, в США багатії витрачають колосальні суми на благодійництво. Стосовно ж всієї картини благодійництва в США, то, якщо забити в пошуковик речення "Благодійництво в США", то можна знайти купу статистичних матеріалів на цю цікаву тему.
Щиро дякую Вам за розлогий відгук, пані Катерино! Стосовно строків виходу Україною із ХРОНІЧНОГО жебрацтва, то я вже не один раз казав це на українських літсайтах - повторюсь ще раз. З огляду на те, що українці витратили ЧВЕРТЬ століття тільки на те, аби сяк-так захотіти бути РЕАЛЬНО незалежними від Москви, досягнення Україною заможності теж може розтягнутися не на одне десятиліття... Вчора слухав інтерв'ю Віктора Ющенка ТБ-каналу "112 Україна", де він доволі слушно сказав, що оті 14 мільйонів українців, котрі свого часу віддали голоси за Януковича, мають нести власну відповідальність за всю ту руїну, котра сталася в Україні останнім часом. Це він сказав з приводу запитання про відповідальність всієї української влади і свою особисту за те, що Україна має зараз. Не я те придумав, пані Катерино, але КОЖЕН НАРОД МАЄ САМЕ ТИХ ПРАВИТЕЛІВ, НА КОТРИХ ЗАСЛУГОВУЄ!
Я Вас розумію, пані Катерино... Мабуть, треба було би написати Вам якісь тривіальні слова підтримки, але Ваш біль від того не стане меншим... Єдине, що можу сказати: поки людина дихає, вона має знаходити сенс свого життя. Як на мене, то ГОЛОВНИМ сенсом життя СПРАВЖНЬОЇ людини має бути служіння своєму народові. Форми того служіння можуть бути різними, але ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ буде тільки тим, хто жив не для себе, а для когось. Вся історія людства про те говорить. "Життя лягло її на плечі..." - тут явно звучить не гарно. Можливо, "Життя її лягло на плечі..."?
Пані Алло, я живу вже 22 роки в США, тому в мене дещо інший погляд на речі(БУТТЯ ВИЗНАЧАЄ СВІТОГЛЯД!) Я мав нагоду приймати участь у багатьох дискусіях на багатьох літсайтах стосовного того, що є СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. Всюди я проводив СУТО АМЕРИКАНСЬКУ точку зору щодо цього важкого питання. Я вже навів її вище: КІЛЬКІСТЬ ПРОДАНИХ КНИЖОК або КІЛЬКІСТЬ ЧИТАЧІВ У СВІТОВІЙ МЕРЕЖІ є найбільш об'єктивною ознакою рівня автора. Скажімо, є у Великій Британії така письменниця Джоан Роулінг з її книжками про Гаррі Поттера. Ця авторка має мільярдні статки від продажу її книг. Талановита ця письменниця? Так! Але на якомусь літсайті я читав твердження, що пані Роулінг - типова графоманка... Особисто я абсолютно схильний до американського бачення: є попит на твої тексти - ти талант. Нема попиту - вибачай! А вже ж, можна піти і сказати, що читач - йолоп і не здатний розгледіти генія, але те все пусте! Реальні генії мали ще при житті славу та матеріальний успіх! Приклади можна наводити і наводити. Що ж до ситуації з визнанням на "Анумо", то тут, на превелику жаль, поки що дуже НЕактивні ті, хто мав би за їхнім статусом на сайті, надавати талановитим та неординарним авторам активну підтримку в усьому. Пані Алло, я бачу, що Ви дуже обдарована та небайдужа людина і сподіваюся, що з Вашою появою на сайті після довгої перерви, ситуація ДОКОРІННО зміниться на краще. Зичу Вам успіхів на цьому напрямку і ГАРАНТУЮ всебічну підтримку!
Щиро вдячний Вам, пані Алло, за схвальну оцінку цього громадянського вірша! Але я не знаю, що Ви маєте на увазі під низькою оцінкою цього мого твору? Якщо оті п'ять червоних сердечок, що знаходяться попід віршем, то там така невдала програма, через котру, бажаючи висловити своє схвалення, дуже легко можна знизити кількість червоного кольору і, таким чином, продемонструвати своє засудження позиції автора. Пані Алло, те все дурнички, бо ігри у рейтинг є на всіх літсайтах і ці заманочки аж ніяк не говорять про рівень твору. Як правило, на топі рейтингу всюди "висять" найгірші роботи. Скажімо, на російській Стихірі для попадання у першу десятку рейтингу потрібна простенька річ - наявність 20-30 схвальних відгуків на роботу, котру автор хоче побачити на горі популярності. Досягається це ЩОДЕННИМ написанням кількох десятків ОПів("очєнь панравілось") всім, кого даний автор вважає схильними до зворотнього ОПу. Оте і все! Тобто, таким макаром навіть на жахливий китч можна отримати купу шалених оплесків і мати оце гимно на горі десь з тиждень. А, з другого боку, РЕАЛЬНО талановиті твори тихих та скромних поетів можуть отримати лічені відгуки і залишатися у темному сайтівському куті роками. Пані Алло, як на мене, то єдиною міркою рівня автора є кількість його книг, що куплені читачами у книгарнях. Ну, або кількість читачів, що уважно прочитали або похапцем продивились його твори на літсайті. Скажімо, в мене є віршик "Запах суки", котрий за доволі короткий час з дня його видруку на "Анумо", зібрав рекордну кількість читачів - більше тисячі... Виходить, що пересічні читачі вважають мою суку - шедевром...
Так, Надя, в США та Канаді місцеві жебраки, як правило, випрошують на випивку або наркотики. Але дуже важко пройти повз, коли людина простягає до тебе руку и просить допомогти... Тут вже так: той, хто обдурює, буде покараний Богом, а той, хто був обдурений, буде мати Боже благословення. Це, сотні разів перевірений мною, факт! Кожен ранок я починаю з того, що висипаю жменю горіхів для птахів та білок під дерево біля нашої хати - день проходить нормально. А, як забув, то маю якісь негаразди сходу... Стосовно ж Медведчука, то мені навіть не потрібно знати, що цей кадровий офіцер КГБ є кумом Путіна - достатньо просто глянути на його мерзенне обличчя з холодними та ТИПОВО ГБешними очима-прицілами! ГИДОТА! Ну, а, позаяк, його активно вітає пан Порошенко, то це чітко говорить мені і про те, ХТО є НАСПРАВДІ нинішній президент України! Так, Шоколад відмінно освічена людина і американцям дуже приємно спілкуватися з ним англійською, але нутро в нього вельми темне. Хоча, знову ж таки кажу, за рівнем освіченості він є найкращим з усіх президентів України...
Благодійництво на Заході розвинуте просто КОЛОСАЛЬНО! Тисячі всіляких фондів та організацій, котрі постійно опікуються хворими та нещасними, буквально завалюють всіх проханнями про допомогу - шлють листи, дзвонять, звертаються просто на вулиці... Переважна більшість громадян США, так чи інакше, співпрацюють з благодійницькими установами. Про це можна говорити годинами, бо тема є величезною. В Україні таке поки що в зародковому стані. Та й фінансові можливості пересічного українця, в порівнянні з американцем, настільки не на користь громадянина України, що навіть і казати про те не варто. Шкода!
Надя, що поробиш - онуки платять своїми життями за ТОТАЛЬНУ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ в 1992-му році їхніх дідів, коли ці літні совки, що складали тоді і складають нині абсолютну більшість українських виборців, привели до влади перефарбованих комуняк! Бог давав шанс йти цивілізованим шляхом, але йолопи пішли шляхом Москви...
Будемо сподіватися на краще, Надя! Що ж до пані Савченко, то про неї вичерпно вірно сказав, дуже шанований мною, Анатолій Гриценко: "Надія Савченко - воїн, але ніяк не політик!" Плюс треба додати ще й про її ЯВНУ психічну ваду... У все ще совітському суспільстві, котрим є нинішня Україна, більшість людей потребують БАТЬКА чи МАТКУ, на котрих вони б могли цілком покластися. Це ПАТЕРНАЛІЗМ, властивий для тоталітарних та посттоталітарних суспільств. Надія Савченко здалася багатьом отакою МАТКОЮ, котра виведе українців до чогось кращого, ніж є зараз - це САМООБМАН! Допоки мільйони ладні брати кило гречки чи 400 гривень за вкидання виборчого бюлетеня, чекати якихось докорінних змін в Україні наївно.