Моя НАЙЩИРІША подяка Вам, пані Галино, за таку розкішну проповідь! Раджу Вам видрукувати це все окремо - нехай буде на головній сторінці хоча б кілька днів. На сайт заходить багато читачів, їм Ваше СЛОВО буде корисно прочитати. Слава Україні!
Щиро дякую, пані Галино! Справа в тім, що все дуже просто - Христос казав, що там, де кілька людей збереться в ім'я його, там і ХРАМ... Але ж для православних важливо цілувати золото хрестів(знарядь тортури) та називати попів - ОТЦЯМИ! І це при тому, що БАТЬКО у людини - один...
Вельми цікаво, що цей віршик набрав абсолютно рекордну кількість переглядів. З усіх робот, видрукованих мною на цьому сайті, він став найпопулярнішім...Ось, що читачеві потрібно - суку!
І по формі відмінно, і за змістом чудово! Пересічній людині збагнути сенс її метушні в цьому світі вкрай важко. В буддизмі доволі гарно все пояснюється, але майже всі народи, що сповідують цю філософію, живуть у злиднях та безладді... То ж, і виходить, що навіть, якщо ти знаєш, що сенс твого життя у досягненні АБСОЛЮТУ, це не робить тебе більш квітучим... Хоча, буддисти живуть веселіше за інших, бо вірять у реінкарнацію...
А от підтирати власні коментарі, пані Ганно, є ВІДВЕРТИМ ЛУКАВСТВОМ! Такі речі говорять про людину абсолютно красномовно! До речі, ЛУКАВСТВО - багатовіковий стиль саме московської церкви!
Щиро дякую Вам, пані Ганно, за добрі побажання! Що ж до Вашої церкви, то вона таки є МОСКОВСЬКОЮ і так і пишеться: Українська Православна Церква Московського Патріархату. МОСКОВСЬКОГО! Ото і все, пані Ганно! Більше мені ця тема не цікава. На все добре!
Пані Ганно, Ісуса Христа ніхто ніколи не питав, чи він хоче, аби християни виціловували дошки, на котрих вони його малюють(до речі, не як брюнета-єврея, яким він був, а чомусь, як блондина з блакитними очима, що є дика брехня). Так само Христос не давав права попівству торкатися їхніми бруднячими руками його вчення. Це перше. А друге, пані Ганно, раджу Вам шукати собі іншої церкви, ніж Московська. І чим скоріше Ви те зробите, тим більше шансів, що не потрапите у пекло разом з підорюгою та мздоімцем Кирилом та усіма КГБешниками, до котрих він давно належить! Геть від Москви, пані Ганно! ГЕТЬ!!! Пані Ганно, ось Вам фото для порівняння: http://elise.com.ua/?p=201872 Мені здається, що тут і сліпий побачить різницю! Геть від Москви!
Дякую за відгук, пані Катерина! Руська Православна Церква на теренах України завжди мала тільки одне єдине завдання - допомагати Москві поневолювати українців. Так було при цараті, так само було при комуністах, так є і зараз, при пануванні у Кремлі "нового дворянства"(термін, вигаданий Ігорем Сечіним - КГБешним поплічником Путіна) - вихідців з Луб'янки, що щільно переплелися в Росії з відвертим криміналітетом. РПЦ є реальною "п'ятою колоною" в Україні. Допоки громадяни України ходять до церков, що належать РПЦ, ця інституція буде вагомим важелем імперської політики Москви. Тільки масовий перехід віруючих до лона УКРАЇНСЬКОЇ церкви, може виключити фактор Руської церкви в Україні!
Гарно написано, пані Катерина! З приводу Вашого вірша пригадав свою школу. Вона була "руською", але в 70-і роки, коли я там вчився, десь 98% учнів цієї школи були УКРАЇНЦІ. Чітко пам'ятаю, як десь в 72-му році взимку на великій перерві в коридор з вулиці вбіг захеканий "двієчник" Петро Мишко(чистий українець) і вигукнув: "Хлопци! Там українци наших луплять! Пабєглі українцев бить!"(саме так цей Мишко говорив). Барак української школи №1 був поряд з нашим бараком і ми постійно лупешилися сніжками між собою. Так що коріння зневаги українців до своєї мови полягає в НАСАДЖЕННІ Москвою своїх шкіл та ПРИЩЕПЛЕННІ свого світогляду українським дітям. Москва вирощувала ЯНИЧАРІВ і це їй вдалося на всі 100% - ще й по сьогодні більшість українців в Україні говорять "парускі" або на суржику. Чиста українська мова живе в КОЖНІЙ оселі та установі лише в Галичині, бо туди москалі вдерлися лише в 1944-му році...
Чудовий матеріал, пані Наталя! Щира подяка Вам за видрук! Я просто проковтнув цей текст - настільки незвично було читати таке з України, де всі і всюди тільки бідкаються та скиглять. Згоден з пані Катериною - все залежить від того, КОГО люди обирають собі у керманичі. На жаль, поки що в Україні майже усюди при владі злодійкуваті мордяки ще совкового замісу. А от, коли прийдуть люди дієві та реально патріотично налаштовані, то ситуацію можна буде змінити за лічені роки.
Давно не читав такої сильної поезії! Пані Галино, вклоняюся Вам за цю поему! Але, аби здобути Самостійну Соборну Україну, Богові потрібно допомагати. Одних молитов в цій справі дуже не достатньо... А те, що українці в тисячу разів небезпечніші самі собі, ніж усі москалі з яничарами, разом узяті, то є ГІРКА правда! На всіх українських сайтах розбрат та негаразди. А в реальному житті, то взагалі нема про що і казати! Українці, якщо не зможуть перейнятися НАЦІОНАЛЬНОЮ ідеєю, то зникнуть вже доволі скоро. Тільки МОНОЛІТНІ нації в цьому світі мають майбутнє. Європейські ідеї мультикультуризму та політкоректності ведуть Європу до стовідсоткової загибелі. Україна має бачити те і робити висновки, а не бездарно плазувати перед чужинцями та збоченцями! Україна має робити СВОЄ і ПО-СВОЄМУ, а не бігати між Москвою та Брюселем!
Пані Катерино, про все це є в Тараса Шевченка... Свого часу на мене за цю цитату накинулася на УПП одна, граюча в українськість, мадамка, але Кобзар колись чітко сказав, що в Україні є козаки і свинопаси, і останніх набагато більше. Ото і все!
Пані Натальо, Ви праві стосовно пана Гонти. Тримати СУТО україномовний сайт в Україні - справа НАДВАЖКА! Фактично, українська мова бринить тільки на Галичині. Решта ж країни говорить або на суржику, або парускі. Скажімо, в Чернігові та Києві щиру українську мову на вулицях практично не почути. Це ще дуже і дуже довго буде... На жаль! Через це і маємо такий просто НЕСАМОВИТИЙ спротив совків та яничарів на усіх літсайтах України, коли йдеться про УКРАЇНСЬКЕ літературне слово. На Украинском Портале Поэзии мою сторінку знищили за постійний видрук на тамтешньому форумі матеріалів "Правого сектору". Всіх, хто мене підтримав, замодерували. Валерія Хлоня(він вже є на "Анумо" з моєї подачі) на УПП зацькували тільки за спробу запровадити куточок щиро української поезії, котрий він хотів мати на цьому ТОТАЛЬНО російськомовному літсайті... Пані Наталя, все це йде не з учорашнього дня - в Україні є КОЛОСАЛЬНА "п'ята колона" Росії! КОЛОСАЛЬНА! Вони маскуються під українців-патріотів, але нутро в цих людей абсолютно промосковське. Ну, вони не ідіоти і говорять на українських сайтах неначе вірні речі, але я знаю, що те - маски! Є ще й так звані МИРОТВОРЦІ. Ці всюди про "дружбу слов'янських народів" віщають... КОЛАБОРАЦІОНІСТИ! Хоча, деякі таки щиро вірять в цю казочку для дурників! Чомусь руські українською мовою ні за які коврижки не говорять, а українці мають плазувати та задкувати перед Москвою... Коротше кажучи, про все це я давно написав вірша "Хохляцький гопак". Там усі акценти розставлені чітко:
Пані Наталя, справа не в якості віршів. Аби на цьому сайті почав друкуватися, скажімо, Іван Франко, то і йому ніхто нічого би не написав. В чому справа? Я гадаю, що тут пласт проблем, характерних для всіх україномовних сайтів. Давайте проаналізуємо, хто домінує на таких сайтах? За статистикою "Анумо", це вихідці з Західної України. А де більшість галичан нині є? Та на заробітках: Польща, Чехія, Словаччина, Італія, Португалія, Греція... В Інтернет заробітчани заходять не часто, бо вкалують день і ніч та й Інтернет в них, як правило, тільки на телефонах, а це не дуже надійно. Ті ж українці, хто живуть в Україні, роздавлені економічними негараздами і їхній настрій - не на спілкування. На російськомовних українських сайтах ситуація веселіша, бо там заробітчан майже нема і домінують там люди пенсійного віку зі Сходу та Півдня: Одеса, Дніпро, Харків, Запоріжжя і таке інше. Ну, в них є час і бажання, то ж і відгуків там в рази більше. І якість творів ролі ніякої в цьому не грає. Головне, це активність в написанні рецензій самого автора. Якщо людина пише щодня, скажімо, по десятку відгуків різним авторам, то на любий її твір(НА ЛЮБИЙ!) вона отримує не менше десяти рецензій-коментарів. Скажімо, на найбільшому в світі літсайті Стіхі.ру топрейтингисти, аби мати свої опуси на горі першої десятки ТОП-РЕЙТИНГУ, пишуть не менше 30 відгуків щодня. Як написав відомий російський поет Михайло Гуськов: "Рєцка - на рєцку, баш - на баш..." А без всієї цієї суєти на літсайтах навіть генії мають лічені відгуки. Аби мати купу читачів та прихильників, потрібно капітально побігати по сторінках та понаписувати усім так званих ОПів("Очєнь понравілось!") А, якщо писати про якість твору щиру правду, то будеш в "чорному списку" майже у всіх. Реальність потрібно подавати так, аби вона не була дошкульною. Це ціла наука - писати відгуки без єлею, але достатньо чесно та по ділу.
Знайшов! Але на Ют'юбі зараз дали тільки 2 хвилинки з того величезного інтерв'ю! 15 червня ввечері я встиг подивитися усе, виставив тут, а в ранці знайшов, що весь ролик видалено. Тепер ось вони залишили тільки крихточку... Отака "свобода слова"!
Усі віки лютує злоба. У людства є така хвороба. Часи ідуть, епохи гинуть, А заклики вбивати линуть. Було так, є і далі буде! Бо то є людство, то є ЛЮДИ!
Ой, не до того Україні - москаль з совками лізе в сіні! Тарифи давлять всіх страшні, з Донбасу вісті йдуть сумні... Які рецензії, панове? Час щось вигадувати нОве!