Така прекрасна, незабутня днина,
В любові зібрана моя родина,
І подарунки -клаптики від серця,
Сплели вінок, що понесу в безсмертя!
В очах бреніли срібноросі ранки,
Вчувалися тихенькі колисанки,
Які співала діточкам і внукам,
Тепер муркочу і своїм правнукам.
Слова сплелись у в'язанку любові,
Додали сили й почуття чудові,
Влились у пісню, мов з небес лунає,
Мені родина Многих Літ бажає!
А на кінець, найкращий звук- перлина!
Співає сольо Горчик солов'їно,
-Тобі, бабуньо, зичу Многих Літ!
Роки десь щезли, й чула лиш- ПРИВІТ!
І скільки б Бог не дав мені ще років,
Я не забуду Марчикові кроки,
Які робив він перші у цю днину,
І дарував цілунок мов перлину.
Тож дякую, і за тортИ й за квіти,
За ваші незабутнії привіти,
Цей День із памяті ніколи вже не зникне!
Любов цвіте! Нехай повіки квітне!
|