Тисячі жителів Харкова та області йшли сьогодні прощатися с колишнім кримінальним авторитетом Гепою(Геннадієм Адольфовичем Кернесом), так, неначе ця вкрай темна людина була реальним героєм України! Коли у Харкові ховали справжніх героїв - хлопців, котрі загинули у війні с Росією на Донбасі, то приходили десятки, але не тисячі! Що ж, це страшний вирок моральному стану жителів регіону! Ганьба! Ганьба на віки!
Як казав герой актора Андрія Миронова на запрошення на Колиму у кінокомедії Леоніда Гайдая "Діамантова рука", краще Ви - до нас.;)
А якщо без сміху, то аби я, боронь Боже, став би президентом України, то миттєво привів би до всіх вищих структур влади українських НАЦІОНАЛІСТІВ: Ярош, Корчинський, Білецький, свободівці і якомога більше вихідців з Галичини. Ніякої демократичної балаканини років на п'ять! Жорстка зачистка усіх структур від москалів та підмоскаликів! Всіх, хто мав би посісти якусь посаду, - на поліграф! І масштабні репресії "п'ятої колони"! І сходу за зачисткою - всеосяжні реформи усіх структур! СПРАВЖНІ реформи за зразком Польщі та Чехії! Ну, а там вже можна було б щось теревенити про права людини. Але те все мрії та сни! Реальність же така, що на Україну чекає дефолт і, як наслідок, розпад на шматки. Клоун вже роздав олігархам регіони "на кормлєніє", а це не може не привести до розпаду України, бо виживатимуть усі так, як їм заманеться. Київ вже ніхто і ніщо, значить усе буде вирішуватись на місцях, а це - розвал держави. В мене є невеличка надія на Джо Байдена. Можливо, він щось придумає, аби не дати Україні перетворитися на Сирію. Але, те - "МОЖЛИВО"...
А вчому моє провокаторство? В тому, що чітко та аргументовано вказую вам на ваші хиби? Я доволі уважно і давно спостерігаю за вашою творчістю і ясно бачу, що ви, так чи інакше, але систематично мусуєте американофобію. У вас нема навіть і одного поганого слівця про СРСР та Росію! Навіть одного слівця! Це доволі дивно, бо саме Росія - царська та більшовицька - нищила Україну та українців. Може це для вас нове і ви ніколи не читали ні Тарса Шевченка, ні Василя Стуса? Ні, ви геть все знаєте чудово, але говорити про те відмовляєтесь, продовжуючи жувати заскорузлу жуйку компартійної газети "Правда"! Задаю сам собі запитання(до вас звертатися сенсу нема, бо зведете усе до, характерного для вас, демагогічного флуду): "В чому справа?" Відповідь лежить на поверхні: пані Таміла Пироженко сповідує любов до Москви, ретельно обходячи тему російських злочинів проти українства! Ясна річ, що в демократичній Україні таких, як ви, не нищать по концтаборам, як нищила Москва найкращих синів та дочок України! Вам надають право голосувати вільно і ви приводите ворогів України до влади безкарно та систематично. Мало того, ви активно виплескуєте ваші ідеї в Мережу і теж не отримуєте за те покарання, як було б у Московії, котру ви явно любите і поважаєте!
Тому, нешановна пані, я не можу мовчати, хоча і знаю, що це не змінить вас ні на мікрон! Творча людина, якщо вона ПОРЯДНА, ЗОБОВ'ЯЗАНА казати ПРАВДУ! І я це робив, роблю і буду робити! Весь мій життєвий та творчий шлях - це боротьба з ТЕМРЯВОЮ! Ви, пані, частка тієї темряви і я не можу надати вам комфортну можливість пакостити вашими опусами на сайті, де я є! Змовчати, це значить стати на ваш бік! Аби я це зробив, то перестав би бути Борисом Костинським!
Страшенно цікаво і абсолютно симптоматично, що єдиним злом для вас є виключно США! Ні, пані, не Америка зробила з вас людину, з хворобою совка головного мозку, а Московія! І по мусорках за пляшками ви - колишня вчителька англійської мови - лазите не через Білий дім, а через секретаря з ідеології КПУ Кравчука та парторга "Южмашу" Кучму, за котрих ви з натхненням голосували, бо вони вам були милі і близькі, і котрі так провели реформи за їхніх каденцій, що Україна від того на десятиліття приречена на злидні та руїну! Годі вже вилизувати кремлівські чоботи, пані! Ми в США нікому нічого не лижемо, а ТЯЖКО ЗАРОБЛЯЄМО на все самі, а от ви і вам подібні жили за комуни мовчазним бидлом і тим самим бидлом повиздихаєте на отих смітниках, де ви сумлінно риєтеся, проклинаючи Америку, котра, до речі, вже тричі рятувала вашу улюблену Московію від зникнення: після більшовицького перевороту - від голоду, після початку індустріалізації - сотнями технічних проєктів, та на початку 90-х - ніжками Буша! Та й зараз, аби у вас усе гаразд було з головою, то і вам би з Америки щось прислали родичі, але ви усіх дістали вашою комуністичною шизою, то вам ніхто нічого не дає, що логічно і вірно! А це віршик якраз про вас - дарую з насолодою: http://virchi.pp.net.ua/publ/56-1-0-20802
Ну так, всі ви гарні, але вкрай гаретні. Та вірш мій жорстокий і дуже конкретний! Як хтось себе взнав в ньому - хай виїдає! З презирством на них Стус з небес позирає.
Пам'ятi Василя Стуса -----------------------------------
Не розверзлося небо, не ставсь землетрус. Передала Америка, що помер Василь Стус. Не здригнувсь, не заплакав український народ, як в тюремній лікарні Василя клали в гроб.
В землю мерзлу мордовську, на останній вже строк, його швидко сховали, мов на шмоні "бичок". Може був він убивця? Чи блатний такий шкет? Ні, похований в'язень, був великий Поет!
Він і мертвий грозив їм. Не давали труну, щоб додому відвезти, в Україну сумну. Та хоч батьківські вірші сину не віддали, через плачучий Київ Василя все ж несли.
Український страждальцю, спокутав ти наш гріх. Площа імені Стуса - крок до віршів твоїх!
На сьогоднішній день Провідник Ярош чи не єдиний з усього українського політичного загалу, хто не здається мені сумнівною персоною. Сильна в усіх відношеннях людина! Шкода, що пан Дмитро відійшов зараз у тінь. Можливо, це тимчасово...
Вперше в моєму житті я побачив та почув Андрія Гергерта в етері якоїсь передачі. Кинулося у вічі, що це дуже сильна в усіх відношеннях людина. Чомусь захотілося стати "струнко" і відсалютувати комбату ДУКу правосеківським жестом - права рука зі стиснутим кулаком - до серця, а тоді - прямо перед собою. Гергерт був етнічним німцем, але його рід давно пустив коріння на Львівщині і Андрій був фізичним та духовним уособленням галичанина - волелюбним та схильним до жертовності заради України. Ясна річ, що ВОЇН(саме так - петитом!) мав би піти з життя у бою, але доля розпорядилася інакше - Андрія звалила підступна хвороба і вмер він зовсім не героїчно. Та, що б там не було, постать комбата Червня назавжди залишиться у Пантеоні Героїв України - разом з вояками УНР, бійцями УПА та новим поколінням патріотів - учасниками російсько-української війни, котра почалася весною 2014-го і йде по сьогодні. Вічна слава та пам'ять комбату Добровольчого Українського Корпусу - Андрію Гергерту! Герої не вмирають!
Ну, як-то кажуть - прапор вам, християнам, - у руки! Щоправда, за ті тисячі років, котрі існує Іудаїзм, євреїв збити з їхнього шляху намагалися ті самі тисячі разів, але, не зважаючи на усі зусилля, так і не спромоглися. Але, можливо, Жасмін У Каное буде більш вдалим та вправним в цій місії.
Все те "бла-бла-бла"! Так, є секточка "Євреї за Христа", але в Іудаїзмі вважається, що єврей, котрий не ходить до синагоги - НЕ ВТРАЧЕНИЙ для віри батьків, а от той, хто перейшов - ВМЕР ПОВНІСТЮ і йому на єврейському кладовищі ставлять пам'ятника, де пишуть датою смерті день прийняття чужої віри. А про єврейство Христа та усіх його учнів(апостолів) - те не нове. Але, що це міняє для Синедріону? Та нічого! Для іудаїзму та нації ці люди вмерли!
У християн такого нема, але в іудеїв родичі того, хто перейшов в іншу віру, ставлять на кладовищі пам'ятник, неначе їхній родич помер. А у мусульман можуть і вбити за зраду віри батьків.
Пан Антін - яскрава особистість, котра, на превеликий жаль, не знаходиться серед тих митців України, котрі хронічно мерехтять на екранах ТБ. Він занадто конкретний для обивателя і через це - чужий для нього. Що ж, тим гірше для отого жлоба, котрий обожнює "Квартал 95" та якихось Потапа з Настею. Кінець-кінцем, смак людини - це не просто вибір того чи іншого письменника, виконавця, або актора, це вибір життєвої позиції та ідеологічної орієнтації. За хибний вибір завжди потрібно платити власною долею. Гірше, що за відсутність гарного смаку сплачують навіть діти та онуки тих, хто регоче з малоросійщини та відвертого дебілізму!
Олександр Турчинов - найяскравіша особистість в політикумі України за усі часи її незалежності! Сильна та дуже мудра людина! Рішення Петра Порошенка повернути пана Олександра на політичну авансцену - вкрай своєчасне і говорить про вміння Петра Олексійовича відчувати запит часу.
Пані Оксана запросила висловитись, то скористаюсь цим запрошенням неодмінно. Особисто для мене тема СРСР стала в моїй творчості мало не генеральною. Я написав цілий цикл і віршів, і прози в антирадянському дусі, і почав робити це ще в підлітковому віці, але хочу зауважити, що суто матеріальні проблеми життя в СРСР не були для мене вагомішими за проблеми моральні. Відсутність джинсів та фірмових дисків жерла не так тяжко, як повна неможливість сказати про це вголос. Але це - я, людина, котра росла в середовищі, де антирадянщина була повсякденною нормою. А от 33,5% українців все ще скиглять за Совком. Чому? Гадаю, що для цих людей зараз стало суттєво гірше, ніж було за СРСР. Гірко про те казати, але мільйони сучасних українських пенсіонерів живуть сутужно і, що найстрашніше, без достойної медичної допомоги. Нам с жінкою вже просто моторошно заходити на сайти наших земляків в соцмережах, бо там постійно хтось просить грошей на операцію чи лікування. Це не вкладається в голову, що за майже 30 років незалежності Україна так і не вибудувала медичну систему, котра могла би бодай припинити оте хронічне збирання коштів на лікування онкозахворювань та такого іншого! Не хочу, як-то кажуть, сипати сіль на українські рани, але, як на мене, то реформу медичної системи потрібно було робити ще на початку 90-х, а тепер вже все так запущено, що, аби я мав нещастя жити зараз в Україні, то тільки через відсутність нормальної медицини, втік би куди завгодно, де ця медицина є. Таким чином, так - СРСР був ІМПЕРІЄЮ ЗЛА, але там була, хоч і погана, але все ж таки діюча медична система. Нинішня Україна зруйнувала оте погане, але не вибудувала нічого кращого. І саме це є фактором, котрий примушує людей зітхати за вонючим(саме ТАК!) Совком!
По-перше, слова ворогів, на жаль, доволі часто бувають вельми ПРАВДИВИМИ. А, по-друге, можна ричати та скавучати, але ТОТАЛЬНО ОБ'ЄКТИВНІ цифри останніх виборів президента України чітко свідчать, що Україна має тільки біля 25% СВІДОМИХ громадян-патріотів. Те саме говорять і соцопитування, котрі проводилися вже після виборів. Стосовно окремих випадків ВІДЧАЙДУШНОЇ(НЕ РАЦІОНАЛЬНОЇ) поведінки ОКРЕМИХ англосаксів. ВИКЛЮЧЕННЯ з правила лише ПІДТВЕРДЖУЮТЬ це правило!
На безриб'ї і рак - риба! Тому українські ресторани та українські вивіски над ними були НЕЧУВАНИМ зухвальством з боку Шелеста! А вимагати від Першого секретаря КПУ бути толерантним до поета-дисидента Стуса, це відвертий інфантилізм! Ви, мабуть, не знаєте, що в той час навіть за носіння вишиванки могли викликати у КДБ, тому позиція Шелеста була мало не героїчною! Відносно ж того, що Україна при таких цифрах її "симпатиків" в самій Україні, не має права на існування, то повністю впевнений, що аби не жорстка позиція Заходу, то Україна вже давно була би губернією РФ. Давно! Але низький уклін Вашингтону та Брюсселю - вони українцям побігти до Москви, щоби вилизувати черевики кремлівського "царя", ні за яких умов не дозволять! Ні, ні і ні! І не тому, що Колективний Захід так глибоко переживає за українську незалежність - просто Захід витратив на перемогу над СРСР такі нечувані гроші, що зараз усе повіддавати Москві назад було би з боку українських кураторів елементарним ірраціоналізмом. Але англосакси мають головну відзнаку від слов'ян - вони абсолютно РАЦІОНАЛЬНІ. І саме тому Україна ще не вмерла! :)
Ви, ЯК ЗАВЖДИ, не читаєте тексти. Ось цитата з цієї статті: "Попри переслідування українських дисидентів у «часи Шелеста», все ж він намагався дотримуватися певного лібералізму. Зрештою, ці переслідування відповідали «генеральній лінії партії» і здійснювалися Комітетом державної безпеки. Шелест же, наскільки можна судити, був налаштований на певний діалог з інакодумцями, виявляв готовність дискутувати з ними, заперечувати їхні аргументи." Стаття паном Кралюком написана абсолютно НЕУПЕРЕДЖЕНО і СПОКІЙНО. Стосовно ж УКРАЇНІЗАЦІЇ України, то це страшенно гіркий факт, але, коли в державі близько чверті населення хоче її зникнення, а до 50% не мають чіткого бажання, аби вона існувала, то ото вам і виникає нагальна потреба в УКРАЇНІЗАЦІЇ такої України!
Часи лідера КПУ Петра Шелеста я пам'ятаю чудово. В 1966-му році київське "Динамо" здобуло звання чемпіона СРСР з футболу і володаря Кубка СРСР. В Україні було реальне святкування цієї події. Тоді казали, що саме Шелест надав наказ почати виготовлення тортів "Динамо", а також шоколадних медальок у золотих обкладинках, на котрих було написано: "Динамо" Київ - чемпіон-66". Я їв ці медальки і вони здавалися мені нечувано смачними. А торт "Динамо" я завжди купляв в київських гастрономах, коли приїздив до столиці України у самому кінці 70-х за ковбасою, маслом та іншими дефіцитами того часу. Торт "Динамо" був дешевим (здається, 2 рублі 60 копійок) і доволі смачним, хоча, на відміну від страшенно дефіцитних "Празького" та "Київського", доволі простеньким виробом. Але, все рівно їли ми його тоді залюбки, бо в нашому Острі все те, що продавали в "Кулінарії", як торти, було набагато гіршим за якістю. Також пам'ятаю, що при Шелесті геть усі вивіски на крамницях та установах, та об'яви в міському транспорті були суто українською мовою. Також в книгарнях книжки українською стали в той період перевершувати за кількістю видання російською. Серед інтелігенції, котра за звичаям ще з часів царату, спілкувалася "культурною" російською, були на це чисельні нарікання: "Сдурели уже с этой украинизацией! Совсем нет нормальной литературы!" А ще чітко пам'ятаю, як Петра Шелеста зняли з посади. Усі тоді казали, що, мовляв, догрався "козак". Сусід - парторг місцевого будівельного технікуму казав з кривою усмішкою: "Однім ідіотом мєньше стало! Тєпєрь будєм жить, как положено!"
Вже зрозуміло, що коронавірус є, але і маніпуляцій навкруги нього теж до чорта. А Україна поки не визначиться - КУДИ ЙДЕ, буде деградувати. Ті, хто чітко знають, куди вони йдуть, крокують швидко та впевнено і завжди дістаються до мети. А ті, котрі то йдуть вперед, то повертають назад, то взагалі сидять на узбіччі, приречені на вічні страждання та поневіряння.
Якщо б мене хтось спитав, кого з українських журналістів я вважаю найбільш цікавим та яскравим, то я б миттєво відповів, що тільки і виключно Віталія Портнікова. Пан Портніков - абсолютна ілюстрація такого сталого в усьому світі поняття, як "Аїдише коп"("Єврейська голова"). Судження пана Віталія іноді здаються різкими та неприємними, але з часом усім стає зрозумілим, що вердикт Портнікова був стовідсотково вірним.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('