На безриб'ї і рак - риба! Тому українські ресторани та українські вивіски над ними були НЕЧУВАНИМ зухвальством з боку Шелеста! А вимагати від Першого секретаря КПУ бути толерантним до поета-дисидента Стуса, це відвертий інфантилізм! Ви, мабуть, не знаєте, що в той час навіть за носіння вишиванки могли викликати у КДБ, тому позиція Шелеста була мало не героїчною! Відносно ж того, що Україна при таких цифрах її "симпатиків" в самій Україні, не має права на існування, то повністю впевнений, що аби не жорстка позиція Заходу, то Україна вже давно була би губернією РФ. Давно! Але низький уклін Вашингтону та Брюсселю - вони українцям побігти до Москви, щоби вилизувати черевики кремлівського "царя", ні за яких умов не дозволять! Ні, ні і ні! І не тому, що Колективний Захід так глибоко переживає за українську незалежність - просто Захід витратив на перемогу над СРСР такі нечувані гроші, що зараз усе повіддавати Москві назад було би з боку українських кураторів елементарним ірраціоналізмом. Але англосакси мають головну відзнаку від слов'ян - вони абсолютно РАЦІОНАЛЬНІ. І саме тому Україна ще не вмерла! :)
Ви, ЯК ЗАВЖДИ, не читаєте тексти. Ось цитата з цієї статті: "Попри переслідування українських дисидентів у «часи Шелеста», все ж він намагався дотримуватися певного лібералізму. Зрештою, ці переслідування відповідали «генеральній лінії партії» і здійснювалися Комітетом державної безпеки. Шелест же, наскільки можна судити, був налаштований на певний діалог з інакодумцями, виявляв готовність дискутувати з ними, заперечувати їхні аргументи." Стаття паном Кралюком написана абсолютно НЕУПЕРЕДЖЕНО і СПОКІЙНО. Стосовно ж УКРАЇНІЗАЦІЇ України, то це страшенно гіркий факт, але, коли в державі близько чверті населення хоче її зникнення, а до 50% не мають чіткого бажання, аби вона існувала, то ото вам і виникає нагальна потреба в УКРАЇНІЗАЦІЇ такої України!
Часи лідера КПУ Петра Шелеста я пам'ятаю чудово. В 1966-му році київське "Динамо" здобуло звання чемпіона СРСР з футболу і володаря Кубка СРСР. В Україні було реальне святкування цієї події. Тоді казали, що саме Шелест надав наказ почати виготовлення тортів "Динамо", а також шоколадних медальок у золотих обкладинках, на котрих було написано: "Динамо" Київ - чемпіон-66". Я їв ці медальки і вони здавалися мені нечувано смачними. А торт "Динамо" я завжди купляв в київських гастрономах, коли приїздив до столиці України у самому кінці 70-х за ковбасою, маслом та іншими дефіцитами того часу. Торт "Динамо" був дешевим (здається, 2 рублі 60 копійок) і доволі смачним, хоча, на відміну від страшенно дефіцитних "Празького" та "Київського", доволі простеньким виробом. Але, все рівно їли ми його тоді залюбки, бо в нашому Острі все те, що продавали в "Кулінарії", як торти, було набагато гіршим за якістю. Також пам'ятаю, що при Шелесті геть усі вивіски на крамницях та установах, та об'яви в міському транспорті були суто українською мовою. Також в книгарнях книжки українською стали в той період перевершувати за кількістю видання російською. Серед інтелігенції, котра за звичаям ще з часів царату, спілкувалася "культурною" російською, були на це чисельні нарікання: "Сдурели уже с этой украинизацией! Совсем нет нормальной литературы!" А ще чітко пам'ятаю, як Петра Шелеста зняли з посади. Усі тоді казали, що, мовляв, догрався "козак". Сусід - парторг місцевого будівельного технікуму казав з кривою усмішкою: "Однім ідіотом мєньше стало! Тєпєрь будєм жить, как положено!"
Вже зрозуміло, що коронавірус є, але і маніпуляцій навкруги нього теж до чорта. А Україна поки не визначиться - КУДИ ЙДЕ, буде деградувати. Ті, хто чітко знають, куди вони йдуть, крокують швидко та впевнено і завжди дістаються до мети. А ті, котрі то йдуть вперед, то повертають назад, то взагалі сидять на узбіччі, приречені на вічні страждання та поневіряння.
Якщо б мене хтось спитав, кого з українських журналістів я вважаю найбільш цікавим та яскравим, то я б миттєво відповів, що тільки і виключно Віталія Портнікова. Пан Портніков - абсолютна ілюстрація такого сталого в усьому світі поняття, як "Аїдише коп"("Єврейська голова"). Судження пана Віталія іноді здаються різкими та неприємними, але з часом усім стає зрозумілим, що вердикт Портнікова був стовідсотково вірним.
Остап Дроздов не лікує душевні рани тих, хто його дивиться та слухає. Але ота шокотерапія, котру застосовує цей блискучий львівський журналіст, має одне-єдине призначення: перетворювати українського обивателя на ГРОМАДЯНИНА!
Чесно кажучи, дивився цей фільм з величезною увагою. Україні вкрай потрібні такі стрічки, бо про події боротьби з більшовицькою навалою український кінематограф не зняв жодного яскравого та реально майстерного фільму. І от - в 2019-му році це сталося! В цієї кінороботи є деякі недоліки суто технічного плану, але, в цілому, фільм захоплює і не залишає байдужим. Чудова музика, класний підбір акторів, високий динамізм та висока громадянська наповненість - все це фільм "Чорний ворон"!
Чи знаєте ви правдиву історію штучного свята “Дєнь Пабєди”? В Совєцькому Союзі його почали святкувати лише через 20 років від завершення війни. До цього часу жодних парадів перемоги фактично не існувало.
9 травня 1965 року в Союзі вперше пройшло “святкування” цього дня у такому вигляді, який усім відомий сьогодні. Саме з цього часу совєцька пропаганда почала формувати і широко транслювати у маси штучний конструкт про “вєлікую пабєду”, годуючи своїх громадян міфами про силу рускіх і виключну заслугу совєтів у перемозі над нацизмом. Масові святкування, демонстрація своїх військових потужностей, помпезні заходи, портрети Сталіна, подачки у вигляді орденів — усе це стало частиною штучного свята.
Чому потрібно було створити цей міф? Бо совєцька окупаційна влада усвідомила, що за рівнем життя громадяни Совєтів вже ніколи не наздоженуть розвинуті демократії. Тому треба створити якусь казочку, щоби люди відчували себе переможцями хоч у чомусь.
Цей штучний конструкт Росія підгодовує й сьогодні. Кремль продовжує виводити людей на марші з портретами “дідів”, про яких ніхто нічого не знає, у компанії вічно молодих ветеранів, які “воювали” ще бувши дітьми або навіть не народившись. Кремль продовжує розповсюджувати штучні історичні наративи про події війни, переписуючи правду. Кремль продовжує цинічно брехати і кидатися погрозами усьому світу, що Росія здатна це повторити.
Сталін не започаткував святкування “Дня Пабєди”, адже ця війна стала поразкою його імперських амбіцій — заплановане завоювання комуністами всієї Європи не вдалося. При цьому чомусь рідко під час святкування згадується факт, що Сталін був союзником Гітлера на початку війни, розподіливши сфери впливу ще влітку 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа. Це ще одна причина, чому перемога у війні стала не такою, як хотів Сталін.
Крім цього, чекали ще 20 років, аби “святкувати пабєду” після 1945 року, бо було надто багато живих безпосередніх учасників цього жахіття. Людей, які пам’ятали, що ця війна не була чимось шляхетним та звитяжним. Які бачили увесь страх та зверхній цинізм влади у боротьбі за імперські амбіції, що вартувало мільйонів життів воїнів і цивільних громадян.
Перемога над нацизмом не стала звільненням для українців. Тоталітарний режим совєцьких окупантів, який встановився після цього, став ще одним складним випробуванням, що тривав десятиліттями. Масові репресії, депортація українців та кримських татар, нелюдські табори ГУЛАГУ, розстріли, брутальне придушення визвольного руху, ув'язнення дисидентів. Це все стало реаліями життя “переможців”.
Але війна за виживання для українців, насправді, триває і сьогодні. Як і тоді, важливо розуміти, що окупацію дуже легко назвати "миром", а рабство прикрасити міфом про "переможців". Росіяни і, толерований ними режим Путіна, продовжують вбивати українців, окуповувати наші території та намагатися зробити з України маріонетку.
Усі, хто транслює та поширює міфи совка, — кличе сюди смерть і занепад. Щороку таких людей в Україні меншає, і ця тенденція повинна продовжуватися.
Відповідь: Цей текст пані Уляна Супрун виставила сьогодні на її сторінці у Фейсбуці. Сказала ВИЧЕРПНО вірно та правдиво! Готовий сходу підписатися під цим чудовим текстом! Борис Костинський
А що, катюгами не були Хрущов, Мікоян, Каганович, Малєнков та Булганін, котрі і завалили Берію? Микита Сергійович прямо казав, що його руки - по лікоть у крові. Більше того, є лист, в котрому він просить у Сталіна дозволити йому більше розстрілювати українців, котрими він тоді керував. Мовляв, ворогів стільки, що плани по їх знищенню виглядають замалими. Хрущову дуже вигідно було зробити Берію винним ТОТАЛЬНО у всьому. Цап відбувайло! Бо інакше усіх цих "лібералів" зі сталінського Політбюро треба було ставати до стіни розстрілу. А так - ось, хто диявол - Берія! Тиц-диц - і усе прикрито і скасовано.
Щиро дякую за відгук, пане Еме! Я дуже давно засвоїв істину, що найкоротший шлях до повного розуміння твоєї позиції - силовий. Інше питання, що такий варіант не є приємним...
Лаврентій Павлович Берія, ясна річ, був сталінським поплічником, але, аби йому вдалося перемогти заколотників на чолі з Хрущовим, доля національних республік СРСР могла би бути на багато кращою. В планах Берії було навіть створення в межах Радянської Армії суто національних військових одиниць та надання республікам вельми суттєвої автономії. Також Берія мріяв запровадити в СРСР НЕП-2, а також дозволити можливість емігрувати з СРСР та запровадити куди більшу відкритість у стосунках із Заходом. Тобто, йшлося про таку собі перебудову, котра могла би дозволити Радянському Союзу стати чимось, схожим на тодішню Югославію під проводом комуніста маршала Тито.
Ви все красиво написали, але справа в тім, що, скоріше за усе, поява COVID-19 - СПЕЦОПЕРАЦІЯ, тому усе йде так, як йде. Зараз поки що зарано робити якісь висновки, але вже осінню стане видно того, хто отримав найбільші дивіденди від операції "Коронавірус". Я вже і нині здогадуюсь - ХТО буде на коні, а хто - в гімні, але поки що почекаю те казати.
Ось через те вас і ї*уть, що мирна й тиха ваша суть! Коли ж підійдете до ями, то світ вам кине: "Х*й би з вами!" ------------------------------------------- Пані Катерино, матюки, то таки погано, але я вже не раз і навіть не сто переконався, що, коли не доходить м'якенько та шепотком, то врізати матюччям - саме воно! Доходить до всіх - і до безхатька, і до професора! :-)
Дуже гарно виписали! Але того, що вітер та холод, замало - палає Чорнобильська зона, Київ у нуклідному диму. З вітром та димом принесло і пилюку. І все те на тлі колапсу економіки, котру добиває пандемія та розкрадання можновладцями усього, що тільки можна вкрасти... Україна реально балансує над прірвою. Судячи з усього, порятунок може бути принесений лише героями-патріотами, бо усі інші виявилися безпорадними.
Постать Дмитра Корчинського є чи не найбільш оригінальною та екстравагантною в українському політикумі. Думки пана Дмитра іноді реально шокують, але, з певним часом, починають виглядати абсолютно слушними. Стосовно ж Олексія Гончаренка я міг би сказати, що його інтернет-проєкт "Гончаренко рулить" та надзвичайна політична активізація останнього часу стали для мене чи не найбільшим українським сюрпризом поточного року. До цього, я щиро вважав пана Олексія таким собі хлопчиком для дрібних доручень та професійним пристосуванцем. Але - як іноді приємно помилятись! - виявилося, що Олексій Гончаренко - людина талановита, вельми ерудована та, судячи з усього, з гарною політичною перспективою.
Хто б там і що б там не казав, але Петро Порошенко - досвічений політик, вольовий лідер та людина, котра в сьогоднішній скруті, до котрої призвела тотальна некомпетентність Зеленського і його кварталівського оточення, чітко знає - ЯК і КУДИ!
0
Тому українські ресторани та українські вивіски над ними були НЕЧУВАНИМ зухвальством з боку Шелеста! А вимагати від Першого секретаря КПУ бути толерантним до поета-дисидента Стуса, це відвертий інфантилізм! Ви, мабуть, не знаєте, що в той час навіть за носіння вишиванки могли викликати у КДБ, тому позиція Шелеста була мало не героїчною! 
А ще чітко пам'ятаю, як Петра Шелеста зняли з посади. Усі тоді казали, що, мовляв, догрався "козак". Сусід - парторг місцевого будівельного технікуму казав з кривою усмішкою: "Однім ідіотом мєньше стало! Тєпєрь будєм жить, как положено!"
Я дуже давно засвоїв істину, що найкоротший шлях до повного розуміння твоєї позиції - силовий. Інше питання, що такий варіант не є приємним...
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('