Енергоудар
"Аревал, гіл, геває..."
Він на горбі камлає.
Рот його - пекло гаряче.
Очі від люті незрячі.
Горло прокляттям клекоче...
Помсти - це все, що він хоче!
Дощ заливає каміння.
Кара швидка, мов проміння.
Енергетичний удар -
Всесвіту чорного дар.
В небо бездушне злітає
"Аревал, гіл, геває!"
18.05.20р.
Додав: ruhlyvy (19.05.2020)
| Автор: © Борис Костинський
Розміщено на сторінці : Метафізика
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2190 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА