Вперше в моєму житті я побачив та почув Андрія Гергерта в етері якоїсь передачі. Кинулося у вічі, що це дуже сильна в усіх відношеннях людина. Чомусь захотілося стати "струнко" і відсалютувати комбату ДУКу правосеківським жестом - права рука зі стиснутим кулаком - до серця, а тоді - прямо перед собою. Гергерт був етнічним німцем, але його рід давно пустив коріння на Львівщині і Андрій був фізичним та духовним уособленням галичанина - волелюбним та схильним до жертовності заради України. Ясна річ, що ВОЇН(саме так - петитом!) мав би піти з життя у бою, але доля розпорядилася інакше - Андрія звалила підступна хвороба і вмер він зовсім не героїчно. Та, що б там не було, постать комбата Червня назавжди залишиться у Пантеоні Героїв України - разом з вояками УНР, бійцями УПА та новим поколінням патріотів - учасниками російсько-української війни, котра почалася весною 2014-го і йде по сьогодні. Вічна слава та пам'ять комбату Добровольчого Українського Корпусу - Андрію Гергерту! Герої не вмирають!