| Розділи новин |
|
Новини та статті - культура [354]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
|
|
Новини та статті: суспільство, політика [817]
Не пов'язане з л-рою та поезією
|
|
Усе навколо нашого поетичного сайту [128]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
|
|
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [219]
|
|
Вірую... [17]
На релігійну тематику
|
|
Постаті [28]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
|
|
Зі святом! [155]
Вітаємо зі святами
|
|
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
|
|
Куточок читача, глядача і слухача [42]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
|
|
Куточок споживача [125]
Корисні поради, рекомендації
|
|
|
| « Грудень 2025 » |
| Пн |
Вт |
Ср |
Чт |
Пт |
Сб |
Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 | 31 | |
|
КАЛЕНДАР НОВИН |
На головну сторінку » "Історія, етнографія"
Поділіться новинами з користувачами!
Степ — головна арена української історії. На ній споконвіку розгорталися найважливіші національні драми й трагедії: Хмельниччина, Коліївщина, визвольні змагання ХХ ст., героїчний спротив ХХІ ст. Ним надихалися великі майстри: українські художники, літератори, кінематографісти.
Образ степу в національному мистецтві надзвичайно розмаїтий: від живописно-барвистого (Анатоль Петрицький, Іван Айвазовський) до конструктивістського (опис степу Майка Йогансена). Усі головні мистецькі течії схрестилися тут: романтизм Миколи Гоголя і Тараса Шевченка, реалізм
...
Читати далі
| |
|
Куманець (куман, куманчик, київський глечик, глечик для горілки, охтирський глечик) – це ритуальний колоподібний фігурний посуд з вухом і носом, на високій ніжці.
| |
|
По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол. червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо.
Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші.
...
Читати далі
| |
|
Для сучасної людини сорочка є предметом одягу та естетичним фактором. У давніші ж часи вона мала й певну магічну функцію. Увесь процес, пов'язаний з виготовленням сорочок, їх одяганням і носінням, супроводжувався цілісною системою чітко визначених дійств і обрядів, окремі елементи яких дійшли і до наших днів.
| |
|
Сподіваюся, не буде перебільшенням чи національним самовихвалянням, якщо скажу: в жодного народу не було такої величезної пошани й любові до жіночої прикраси – намиста, як в українок.
Як тільки народжувалася дівчинка, для неї з першого ж дня батьки готували "іменний амулет". Він передавався в спадок від матерів і бабусь, і що давнішим був, то магічнішим, а відтак і ціннішим.
...
Читати далі
| |
|
Кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту його частину, що становила так звану скриню. Адже посаг складався з двох частин: худоби та скрині. Щодо першої, то й виділяв батько. Це худоба, певна сума грошей, клаптик землі. Але те, що входило до скрині, дівчина мала готувати собі сама або ж разом з матір'ю.
Cкриня включала постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки, якими дівчина мала обдаровувати весільних гостей. Отож, до весілля дівчині належало багато працювати. А втім ця праця не була для неї обтяжливою. Вона виконувала її здебільшого на вечорницях та оденьках, де і працювали,
...
Читати далі
| |
|
|
|
|
|
|
