Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Fr, 27/05/22, 21:34
МЕНЮ САЙТУ
Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [313]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [758]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [125]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [207]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [18]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [152]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [27]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [13]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [45]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551
ІНФОРМАТИВНЕ
«  Травень 2022  »
НдMoTuWeThFrSa
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

КАЛЕНДАР НОВИН


На головну сторінку » "Історія, етнографія"

Поділіться новинами з користувачами!


1 2 3 4 »
Куманець (куман, куманчик, київський глечик, глечик для горілки, охтирський глечик) – це ритуальний колоподібний фігурний посуд з вухом і носом, на високій ніжці.
 
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 24/02/22


   Опішненське диво – куманці     Опішненське диво – куманці»         
 


По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол. червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо.
Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. ... Читати далі
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 23/02/22
 

Для сучасної людини сорочка є предметом одягу та естетичним фактором. У давніші ж часи вона мала й певну магічну функцію. Увесь процес, пов'язаний з виготовленням сорочок, їх одяганням і носінням, супроводжувався цілісною системою чітко визначених дійств і обрядів, окремі елементи яких дійшли і до наших днів.
 
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 22/02/22
 


Сподіваюся, не буде перебільшенням чи національним самовихвалянням, якщо скажу: в жодного народу не було такої величезної пошани й любові до жіночої прикраси – намиста, як в українок.

Як тільки народжувалася дівчинка, для неї з першого ж дня батьки готували "іменний амулет". Він передавався в спадок від матерів і бабусь, і що давнішим був, то магічнішим, а відтак і ціннішим. ... Читати далі
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 19/02/22
 


Кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту його частину, що становила так звану скриню. Адже посаг складався з двох частин: худоби та скрині. Щодо першої, то й виділяв батько. Це худоба, певна сума грошей, клаптик землі. Але те, що входило до скрині, дівчина мала готувати собі сама або ж разом з матір'ю.

Cкриня включала постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки, якими дівчина мала обдаровувати весільних гостей. Отож, до весілля дівчині належало багато працювати. А втім ця праця не була для неї обтяжливою. Вона виконувала її здебільшого на вечорницях та оденьках, де і працювали, ... Читати далі
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 12/02/22
 

Піч  символ материнського першопочатку (начала); чистого, духовного виношування плоду; святості; непорушності сім'ї; неперервності життя українського народу; рідної хати, батьківщини; босоногого світлого дитинства; поетичний символ народної обрядовості.
 

 
«Піч ... Читати далі
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 11/02/22
 


Буковинський обрядовий вінок з ковилою по сьогодні є невід′ємною складовою весільного обряду у чотирьох селах Чернівецької області – Рідківці, Топорівці, Магала та Чорнівка. 
У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Його прародичем є «вінок з султанами» (Казахстан), а також вінки з ковилою Софійського повіту (Болгарія). Етимологічно спорідненими до нього є ключівський вінок з гусячого пір′я, покутський та полтавський вінки з павиними перами тощо.
 Якщо у нареченої на голові вінок з ковили, то у парубка – пучок фарбованої ковили на капелюс ... Читати далі
Розділ: Історія, етнографія | Опубліковано: virchi
Дата: 10/02/22


Буковинський обрядовий вінок з ковилою     Буковинський обрядовий вінок з ковилою»     Буковинський обрядовий вінок з ковилою     Буковинський обрядовий вінок з ковилою
 

 

 
     

НОВІ ТВОРИ:

 

НОВЕ НА ФОРУМІ:

 

НОВЕ ВІДЕО НА САЙТІ:
Я пам'ятаю і люблю



   



  Hosted by uCoz