Ти знаєш, у піднебессі мені аж більше подобається, ніж у всесвіті, красиве слово :happy: Як гадаєш?
Хоча "Ми - всесвіту загублені світи" - звучить круто, наче ми - це власність всесвіту, йог діти, маленькі планети, і кожна з них крутиться навколо сонця по своїй осі і їм більше не зустрітися вустами, хіба що уві сні.
а це й натхненням не назвеш, просто сьогодні дізналась,що вже точно втратила те саме, своє щастя, тому й вірш такий маю надію, що натхнення скоро настигне мою душу
А вірш то зі смислом, не просто слова, ті молодець моя квітонько, чудовий а голосне незвичний за тематикою і образами вірш, прочитала на одному диханні Але чомусь хочеться продовження, ще чудових рядків, побільше філософії життя
Круто як, все ж безмежно приємно, красно дякую друже!!!!!! а в Поліському краї дійсно чудові ліси а ще чудові поля, привітні дикі і лише підвладні вітру
ПІДНЯВ МЕНІ НАСТРІЙ, НАРЕШТІ, ВПЕРШЕ ЗА УІЛЬКА ДНІВ НА МОЄМУ ОБЛИЧЧІ ЩИРА ПОСМІШКА І БЕЗМЕЖНА РАДІСТЬ