Тебе нема. Тікають сни у даль незриму, І мріям крил для лету так тепер бракує. Слова освідчень в мені боляче пульсують, Шматують душу дум сумних колючі рими.
Долаєм відстань сподівань, безмовних тіней, Ідем наосліп по чужих лише дорогах. Тебе нема. І лиш молитвами до Бога Я топлю в серці безнадій холодний іній.
Тебе нема. Вже не втішаюсь навіть снами, Мов крок один лише від прірви розділяє. Хотіли разом скуштувати крихту раю, Та світ самотності від нині поміж нами.
Похмурі дні, гірка печаль, схололі руки, Безмовні ночі проростуть в самотні ранки. Я вигораю без любові до останку – На дні душі поставив хтось тавро розлуки...
Зоряно, Роксолано ! Космічно. Починаєш вірити , після прочитаного, що час і простір перед цими щирими почуттями безсилі. Особливо вдалий останній катрен.
В третьому рядку краще : У координатах серця- між світів,
І тут щось негаразд: Назустріч... в безмір,лише рух один...
Любочко, дякую! Мушу зізнатися, що вірш, хоч і написаний давно, але сьогодні я його дарую Валькіріі.Її доля мене сколихнула! Він знайде її.Всі душі поєднані любов"ю, знайдуться!
Мушу зізнатися, що вірш, хоч і написаний давно, але сьогодні я його дарую Валькіріі.Її доля мене сколихнула! Він знайде її.Всі душі поєднані любов"ю, знайдуться!
О! вітаю, Роксолано, з гарним віршем! Отримала реальне задоволення від прочитання! Молодчинка! Все тобі вдалось! Гарно, справді, гарно! Зичу натхнення!
Вычисли меня по выстрелу!.. По стуку копыт коней вороных!… По пыли разверзнутой истины,… Собранной наспех, ударами,… в стык… Вычисли меня по столкновениям слов, Наотмашь с размаху,… шпорами в бок… По яви, разбросанной в реальности снов,… Попробуй распутать ржавый клубок!.. Вычисли меня из тысячи, Похожих телом и цветом волос… Выпроси!.. Вымоли!.. Выклянчи!.. Кустами крапивы и белых роз!.. Вычисли меня звонкой иволгой: По взмаху крыльев, по цвету глаз!.. Вычисли мхом или веткой ивовой… Вычисли меня за себя и за нас!.. Вычисли меня по квадратам домов, По тёмным улицам, где все уже спят… По грубому циферблату часов… По пальцам, которые что-то стучат… По громкой музыке в стиле джаз… По всем следам прошедших веков… По странным обрывкам коротких фраз… По клочьям разорванных черновиков… Забери меня в свой обласканный мир Из оголтелости песен и слёз… Представь, что ты фокусник или факир,… Вычисли меня - в лабиринтах звёзд…
Та будь-ласка! Все одно тут його самостійним віршем не розмістиш ,бо отримала від Гонти останнє китайське попередження про публікації російською, а так, хоч у коментах житиме....
Так - так, Михайле, це я щойно мудрувала з ритмом( а в хaті ж шум, бігають nавколо і діти, і собаки) та ото і вчудила.Все, малі вже комп виривають, нема мені коли побалакати в неті.Дякую, дякую рідненькі , що читали і nереймалися віршем.Сьогодні він для Валькірії!
Уже впізнав, очікує моменту, І не збирається до тебе він іти, Такі вірші - для нього компліменти, Чекає кроків, що назустріч зробиш ти. Уже впізнав... І, може, й забагато, Гадає, що в полоні ти його. Хоч так і є, але, дівчата, Не варто говорити нам цього.
Світланочко, дорогенька, та чого ж Ви вибачаєтеся? У мене ж аналогічна ситуація: також не встигаю прокоментувати усього, що б хотілося. Головне, що читається: хіба не так? А цей віршик,( я вже вчора писала, )що хочі написаний давно, а виставила його тепер для Наталочки - Валькірії. Мені взагалі подобається, що люди на сайті не просто видрукавують свої твори, а якось вже живуть одною родиною. І спілкування тут живе...Щасти вам!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
2
:
