Спасибі! Під виразом "зерна листопадом" я розумію тихе шарудіння кавових зернят, що встеляють дно чашки, як листя, що повністю застелає в осіню пору землю, при чому, з ярко коричневим відтінком. І, саме, листопад в моєму розуміні додає невеличку нотку суму цьому твору.
Сумна історія. Як бачимо минуле повторюється. Здавалося, чого не вистачає: на заміну людські праці прийшли технології. Але вожді гріють свої фантазії війнами і кровю, бізнесом і цькуванням простого народу. Споконвіків і до нині нічого не міняється. Верхня каста править світом, при чому говорять про соціальну рівність. А її не було і не буде.