Я щасливий тому, що навчився прощати,
Не тримаю в душі ні злоби, ані зла.
Через те уночі можу добре я спати,
І у серці моїм завжди повно тепла.
Від думок в голові я ніяк не страждаю.
Якщо часом вони заважають мені,
Я усіх їх докупи тоді запрягаю
І верну, куди хочу, немов на коні.
Я прощаю усім і завжди всі образи,
Відплатити за них намагаюсь добром.
Тому щастя до мене приходить щоразу,
І на друзів в житті мені теж повезло.
Бог старається всім нам гріхи відпускати,
Бо в цім світі не можна безгрішному буть.
Я щасливий тому, що умію прощати,
Тільки деякі речі – не вмію забуть.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
