Олександре, вірш Ваш гарний, нема чого поганого про нього сказати. Я згодна, що оцінки повинні бути об'єктивними. Мене теж не тішить, коли твір із багатьма недоліками оцінено на "5.0" і, при цьому, закоментовано, як Ви висловились, одами. Поясню, з якої причини. Справа в тому, що замість указати (таковно, звісно ж, а не у формі вироку) авторові на ті чи інші помилки, проблеми, тим самим підштовхнувши його до праці над собою, захвалюють і вводять в оману. Звісно, кожна людина має сама себе й свої творіння правильно оцінювати й, виходячи з цього, так чи інакше ставитися до відгуків про плоди її діяльності. Але, все ж, недобре, коли замість того, щоб допомогти початківцю у версифікації підкресленням недоліків, порадами, починають його захвалювати. Інша справа, на мою думку, коли, наприклад, відгук має такий вигляд: "5" за високу ідею" або "Прекрасні образи у Вашому творі". Тобто якщо вказано конкретну позитивну рису чи зазначено, за що саме високо оцінено. Може, вірш має прекрасний зміст, але розмір "з ритмом гопака", та в коментарі хоча б пояснено, за що саме поставлено ту "5-ку", а не похвалено і що треба, і що не варто б. Але, Олександре, час усе покаже. Ніякий (слабкий, невиразний, дилетантський) вірш ніколи не стануть величати поезією історики української літератури, скільки б "5-к" на "Анумо" він не зібрав. А щодо критики... Щоб Вас не назвали "критиканом" (принаймні, щоб це не траплялося часто) треба володіти деякою майстерністю. Це теж мистецтво. Ось мені, наприклад, БОЛИТЬ, коли я бачу, як людям нетактовною, грубою критикою заламують руки, затикають рота, плюють, вибачте за неприємне слово, в душу, тишком-нишком ліплять одиниці, двійки, трійки, без жодних пояснень. Бувають випадки, коли просто беруть і вказують на ряд помилок, на чому коментар і завершується. Так і хочеться спитати: а що, нічого позитивного немає? І це ще не найгірше, що зустрічалося мені в критиці творів різних авторів на літературних сайтах. Ну, написала людина не дуже сильний твір. Припустімо, вона - тільки початківець. Можливо, талановитий. Але її може засмутити, налякати безжальне критиканство, і тоді вона, не дай Боже, може просто опустити руки. Ну, все, закругляюся, а то про це можна ще багацько писати... Вам, Олександре, бажаю творчої наснаги! Будьмо справедливі, чемні й доброзичливі!
Глибоко й сильно! Так, роки голодомору - то страшні сторінки історії. Але про них варто, ні, навіть необхідно пам'ятати. Безневинні жертви знущань Радянської влади над народами не можуть, не повинні бути забутими. І я абсолютно з Вами згодна, що лихо (до речі, взагалі будь-яке, що коїться в суспільстві) не має залишатися поза увагою людини. Будьмо свідомі й небайдужі!
Дуже доречний вірш! Дійсно, тема важлива, як уже зазначила Люба. Але його б трохи доопрацювати. У дев'ятому й десятому рядках розмір порушено. Можна, наприклад, іх зробити такими: "У хліба, внучку, цінність злата, - це мусить знати і маля". Це також допоможе уникнути збігу приголосних у Вашому "...повинно знать й маля". Бажаю Вам, пані Галино, творчої наснаги!
Не забуваймо тих, що кОлись бУли у лихоліттях грізних полонені! Хай сяє в нетрях серця промінь чулий! Щоб наші з вами душі не поснули, плекаймо пам'ять, гідність і... прощення!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('