Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Пт, 22.11.2024, 06:17
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [806]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [215]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [97]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

День пам'яті мільйонів українських людей, які загинули мучинецькою смертю від голоду.

26 листопада

Сьогодні важливий день для України. День пам`яті жертв Голодомору. 

Пам'яті мільйонів українських людей, які загинули мучинецькою смертю від голоду.



 Пухли старі та малі, вмирали роди та села. Смерть чигала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалося, її кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї кривавої коси:


На вулиці лежить хлопчик років десяти
«О, вже готовий»
А у відповідь кволий, дитячий голосок
«Ні, я ще не готовий, я ще не вмер».
Замита Микола.
Я ще не вмер.
Ще промінь в оці грає.
В четвер мені пішов десятий рік.
Хіба в такому віці помирають?!
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки.
В колиску ясночолу…
Я чую запах - квітів. Я не вмер...
А небо стрімко падає додолу
Тримайте хтось.
Хоча б за коси верб.
Куди ж ви, люди, людоньки, куди?!
Окраєць ласки.
Чи хоч з печі диму!
В клітинці кожній — озеро води.
Я ще не вмер.
…Усі проходять мимо.
...А житечко моє таке густе.
…А мамина рука іще гаряча.
Вам стане соромно колись за те.
Та я вже цього не побачу .


Щоб не дивитися на муки своїх дітей, матері прискорювали гіркий кінець. Натопивши маковинням хату, закрила ляду мати. І на ранок усі діти мертві:


Спіте діти, спіте любі,
І не просипайтесь!
Вже не буде мучить згуба.
Забере вас пташка райська.
Спіте, діти, спіте міцно,
Янгол Божий на порозі,
Вже не буде їсти хтітись,
І не будуть пухнуть ноги.
Натопила маковинням,
Затулила лядку й комин,
І в тумані темно-синім,
Заспівала колискову.
Спи, синочку, горе-ласку,
Засинай... навіки, доню,
То моя остання ласка
З материнської долоні.
Ще пограймось навперейми
В піжмурки з бідою
Лельки!
Заховаємось від неї
У сиру земельку...


Деякі божеволіли... Були такі, що різали та варили трупи, та ще такі, що вбивали власних дітей та варили їх:


А я діточок побила,
До схід сонця поварила!
Трактористу-молодцю
Наробила холодцю:
Їж, Іване! Пий, Іване!
Хай коханнячко не в'яне!
Ти ж казав: якби сама...
Подивись, дітей нема.
Їж, коханий, не барися,
Виплюнь пальчики Орисі).
Від синів та від дочок
Тільки жменька кісточок.
Душі їх пішли до раю.
Я ж останки позбираю.
Та й землиці їх віддам.
Всі ми будемо отам.


Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: lyu4450



Коментарів: 17
avatar
1 Abigel • 05:03, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Дуже щемно, болісно, проникливо...
Страшний був час...
avatar
2 Roksa • 07:52, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Вічна пам"ять загиблим у ці страшні часи :(
avatar
Дякую, Голубко, за ці слова!............. console Бракує слів................надто болючо..................
avatar
4 Davudenko • 09:59, 26.11.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ НАТАЛЯ. Мої три брати і сестра померли від голоду, невідома сила підібрала матір, можливо щоб вона народила мене, і вона рідненька зробила все щоб я не помер в 47 році. ТОМУ УКЛІННЕ ВАМ СПАСИБІ за спомин, яку я читав навколішки зі свічкою в руках і зі сльозами на очах. дай БОГ ЦЕ СТРАХІТТЯ нікому не знати.
avatar
5 maja • 10:28, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Вічна їм пам'ять. Я бачила на власні очі, яка це страшна смерть від голоду. Дякую Вам, Любо, за підняту тему, і за пам'ять.
avatar
8 lyu4450 • 14:54, 26.11.2011 [Лінк на твір]
За це не варто дякувати!
avatar
Вічна память!..
Дякую, що написали в новини!!! Маємо памятати свою історію!
avatar
Сьогодні я знову буду переживати ці події, тому що читатиму на площі свою поезію про Голодомор... Не можу пережити, що ця банда москальська і нині не дає жити українцям . Весь світ говорить, що маємо Голодомор інтелектуальний в Україні, але наразі українці з тим миряться.
avatar
9 virchi • 15:17, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Сам складав 2 книги про Голодомор в нашому районі. Перша, про історичні факти, друга - свідчення очевидців. От саме коли читаєш другу книгу, і моторошно стає, і ридати хочеться, бо там саме такі факти і є, що змалльовані у другому вірші. Скільки горя наробила безбожна радянська влада. А ще ніколи на забуваймо з вами наше населення - виконавців страшних наказів. Ізувірство своїх же земляків було іноді навіть гірше а ніж ті, хто приходив забирати черно з обласного центру...
avatar
10 virchi • 15:20, 26.11.2011 [Лінк на твір]
А ще заходьте на наш ФОРУМ, де є тема "Голодомор - Геноцид українського народу"
avatar
11 lyu4450 • 15:32, 26.11.2011 [Лінк на твір]
А я не вважаю, що це був геноцид саме українського народу, в ті роки не лише від голову українці вмирали а й інші народи нашого славного радянського союзу, і тільки влада винна у тому, що сталось! Кляті вожді!
avatar
15 virchi • 23:29, 26.11.2011 [Лінк на твір]
... але найбільше - українців! А щодо того, що інші народи теж вмирали, то це більш таврує тодішню владу. До речі, те, що це геноцид українців, визнали й інші країни, а там з цим ділом (визнати-не визнати) не шуткують, а багато зважують, перед тим, як приймати якесь рішення.
avatar
16 virchi • 23:31, 26.11.2011 [Лінк на твір]
В будь-якому разі саме ви на сайті в новинах розмістили інформацію про цей день, тож головне - ви визнаєте що була така трагедія, на відміну від деяких можновладців... smile
avatar
17 lyu4450 • 23:43, 26.11.2011 [Лінк на твір]
не знаю, можливо і Ваша правда, я ж так глибоко не копалась в історії, як ті, що визнали голодомор геноцидом ук. народу. так що всяке може бути.
Чітко можна сказати одне - що тодішня влада це просто величезна машина смерті, і я навіть не уявляю,як вони могли спокійно спати! Маю надію, що Господь не залишить їхні душі безнаказаними.
avatar
Стежинка пам"яті у ті 32-33роки дуже болюча,але ми повинні нею пройти ,бо там душі безневинних.
avatar
13 taisa75 • 16:20, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Вічна пам"ять! smile
avatar
14 lyu4450 • 20:57, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Цей вірш написала молоденька дівчинка Придибайло Маша і їй 14 років!

У 30-х роках,не зовсім давно
голодно й холодно дуже було.
люди погані усе відбирали
Вижити шанси усі обірвали.

І постраждали тут не винні
Вмирали голодно, повільно.
Голодні діти скізь блукають
Куди тікати їм не знають.

І ось людина їсть людину,
і мати вбила сина,
Щоб інших двох прогодувати
На душу гріх прийшлося взяти.

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz