Мудрі люди кажуть - спіши помало , тобто мені здається що красу треба плекати у серці а спонтанність це так собі напівкраса . І тому можна писати багато , але нехай хоч один твір буде цікаво або ритмічним у певних римах , або просто цікавим без рим . А спішити не треба бо самі розумієте що із поспіху деколи може вийти щось неправильне . Бажаю вам творчого надхнення , терпеливості і уміти працювати . Бо якщо сіяти аби як , спонтанно то що тоді виросте без підготовки ... Самі розумієте . ...
Але хіба життя можна поримувати і запхнути в певні рамки , як на мене дуже цікаво , я так само люблю писати , а головне КРАСА вже іде до нас , лише треба навчитись її берегти і шанувати
Усім ВЕЛИКОГО ЗДОРОВЯ , а решта все залежить від нас , і це треба памятати на усі часи і на усі народи . ПОРА вже не тільки думати про майбутнє , а щось нарешті нам самим щось робити доброго ...
і у час цікава відповідь - що будемо робити після каденції Зеленського , чи далі слухати , чи для себе самих , тобто для добрих людей України що будемо робити , а то слова ... багато слів які нічого не варті без плодів .
Дуже цікаво сказали - у кожного свій час , але питання до усіх - коли настане час Бога , час Правди , і час УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ... На цікаве питання ваше є моє контрзапитання ...
Світ весь потерпає не від від відсутності молоді , а від того що немає попереду оптимізму , або що його дуже мало , і відсутність боротьби за оптимізм , за перспективність , якої ще не чутно і не видно , не підіймає дух молоді до боротьби , а що робити ... Підіймати свою мораль і мораль суспільства . Вірш як вірш , нічого поганого немає , бо молодість коли дуже важко висловлювати любов до чужого ближнього , шукає як завжди мрійливої любові , любові і життя особистого , бо це життя , і хто із старших це зрозуміє , зуміє правильно направляти думки молодих і будувати національний патріотизм , що і є продовженням інтимної любові .
Послухати ... все правильно , але в ряди пора збиратись , подумати , реалії , нема до кого ще звернутись . Є мовчанка ще посполита кланятися ще Польщі дням , немов ще лежимо прибиті , у Польщі всі на роботах , а до Росії йдуть поклони , і президентів і решта всіх , мов лежимо усі убиті , від Президента ... тільки сміх , але пора в ряди збиратись , боротися пора вже нам , бо Буде Бог усіх карати , за поклін нашим ворогам ... ( спонтанні слова ... )
Старих людей не буває , особливо в тих , як у вас - силою духу ваші вірші і слова , і сміливість різних думок , бо писати щось взагалі , а таке для сердець людей - завжди є мужністю . Так що ви ще серцем молода , і дай Боже усім нам здоровя .
Дуже дякую за вашу увагу . А думки ці писалися давно , і сам не памятаю вже на які події , а може просто це роздуми про життя ... Саме головне - щоб все найкраще залишалося в серцях ...