Ср, 18.06.2025, 07:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Все ближче, ближче...

Осінні хмари чередою
Заполонили небозвід
І світ прикрашений рудою
Якось притих і, наче зблід.

Немає зайчиків у вікнах.
Кудись подівся пустунець,
Що шелестів у пишних вітах,
Як скрипалем був цвіркунець.

Дощі стараються  на славу.
Змивають всякий пил і бруд,
Бо добре знають свою справу
І не даремний їхній труд,

Бо, як земля нап’ється вволю
Дарів небесної води,
Жаги не знатиме і болю,
І принесе свої плоди.

І омиває осінь щедро
Сади, дороги і поля,
Хоч люд виказує скаредне,
Зате їй дякує земля.

ТаЯть тумани пеленою
Скарби осінньої листви
Так, ніби вкриті сивиною,
Дмухнули чарами волхви.

Біліє іній на світанні,
А день обкурюють дими.
Листочки падають останні…
Все ближче й ближче до зими.

Додав: Asedo1949 (29.11.2020) | Автор: © Катерина Чумак
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1363 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
0
1 ZhasminVKanoe • 04:37, 30.11.2020 [Лінк на твір]
"Прикрашений рудою" - звучить якось незрозуміло і двозначно. Руда - це взагалі-то кров ("руда - не вода, проливати шкода"), але також іржаве багно, болото і в західних діялектах - дощ крізь сонце (бо вважалося, що такий дощ спричиняє порудіння полотна та/або листя на деревах; https://www.i-franko.name/uk....ja.html і https://www.google.com/url?sa=....ismUGJF ). Якщо ви мали на увазі саме це останнє значення, то слід було зробити примітку, бо переважній більшості українців воно невідоме.

А зрештою - сподобалось! hands
avatar
0
2 Asedo1949 • 16:32, 30.11.2020 [Лінк на твір]
Щиро дякую за коментар! Слово "руда" тут підходить у всіх значеннях, адже наша вже не одна осінь пофарбована кров*ю, а дерева, особливо в лісі, якщо глянути з висоти то аж горять, і даремно писати для українців якісь пояснення, вони прекрасно все розуміють. З повагою Чумак.
avatar
0
6 kraynyuk46 • 22:45, 06.12.2020 [Лінк на твір]
Ми всі чудово знаємо, що означає слово "руда" в пейзажній ліриці. Тож Ваше зауваження недоречне.
avatar
0
9 ZhasminVKanoe • 02:23, 15.12.2020 [Лінк на твір]
Ми, маслинові, достеменно не знаємо, тому що у класиків натрапляємо на таке:

Цитата
...Ходив, бідний, цілий день,
Все кляв молодицю,
Наостаток десь заліг
На руді в копицю.
І дивиться на руду,
Що бугай хороший
Ходить собі по траві,
Мукає з розкоші...

С. Руданський

Вода обточує циліндри лісових осей,
Шліхує точно і виблискує вода
І в інший цех тече і знов вертається у цей
Місячне руно й сонячна руда.

М. Йогансен

Зоріє. В відвороті полк. Анабазис під небом африканським.
Ліс вбитих в небо списів коле місяць, кров руда тече із нього,
і ебеновий вождь з сережкою зорі у вусі, спів поганський
жбурнувши в хмари, наче визив, прокляне поразки бога злого.

Б.-І. Антонич


https://uk.wikisource.org/wiki/Жонатий_(Руданський)

https://uk.wikisource.org/wiki/Поезії/Ліс

http://poetyka.uazone.net/default....nleva35

Три поети - три різні значення! Котрому з них віддамо перевагу?  book
avatar
0
3 leskiv • 20:45, 30.11.2020 [Лінк на твір]
Вірш написаний гарною, насиченою образами мовою. hands
avatar
0
4 Asedo1949 • 16:11, 01.12.2020 [Лінк на твір]
Дуже дякую!
avatar
0
5 Asedo1949 • 16:12, 01.12.2020 [Лінк на твір]
Дуже дякую!
avatar
0
7 kraynyuk46 • 22:47, 06.12.2020 [Лінк на твір]
Дякую за гарну пейзажну лірику. Саме такою і бачимо ми свою українську осінь.  :hands:
avatar
0
8 spydut • 19:58, 07.12.2020 [Лінк на твір]
Вірш таїть в собі глибину невпізнаних значень ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz