А пам'ятаєте такі слова: Покохала я до болю молодого скрипаля?.. Ось про мелодію тієї пісні і подумалося мені, але тут нічого образливого немає. Я сам, часом, якийсь мотив наспівую, а коли чую свої слова уже покладені на музику, то соромлюся комусь признатися, що не такою зовсім пісня уявлялася мені, якою її побачив композитор.
Сиві пасма хуртовини, Наче коси удовини З усієї України... Швидше такою уявив би я, Якове, хуртовину, але ніяк не в образі дівчини. У нас також сніг почав танути, сиро і сіро навколо... Дякую тобі, друже.
Якове, сьогодні моє професійне свято, отож я добре знаю як іще наші пращури зміцнювали греблі і береги інших водойм. Мова у твоєму вірші йде зовсім не про берегоукріплення, чи не так? А ти починаєш у ліричному вірші робити гідротехнічні пояснення, вчитайся уважніше у свій текст, я тобі якраз про це й натякнув. І про те, що туман вітру боїться, як чорт ладану, потрібно пам'ятати завжди...
Я хоч і користуюся інтернетом, та для мене деякі терміни є незрозумілими до цих пір, донька підказує, а не було б поруч її, то, подібно герою усмішки - діду Грицьку, також писав би подібні листи. Сподобалася робота, Василю.
Трапляється й таке, та, думаю, не часто, що не одне покоління дітей грається одними й тими ж самими ляльками, машинками... Щаслива доля у твоєї кухні, Наталко! Тільки у добрих руках побувала.
Якове, мені також не подобається оте "затіг", чому, наприклад, не "завів"? Про "підмиту греблю", також, здається зайве, хіба що через риму появилося таке уточнення... Іще, а ти, Якове, хіба не помічав, що коли "вітер верби колиха", то туман землю аж ніяк не накриє, хіба що певні її частини низини - долини. Отже, одне уточнюєш, а про інші детальки забуваєш... З повагою Did.
Одразу пригадується мотив добре відомої пісні, мабуть, коли писали свої слова, Олю, то його і наспівували, чи не так? Не подобається, що не слідкуєте за формою вірша, я маю на увазі різну кількість складів у рядках.
Дякую тобі, друже, за відгук, радий, що вірш тобі сподобався. Ігоре, різниці між каплею та краплею немає ніякою, і слова ці два присутні в нашій мові. Я колись їх навіть римував, а потім, здається Катрусі Матвійко, пробував пояснити різницю між ними, якої, повторюю, немає, бо перевіряв у тлумачному словнику.
Самотність - страшна річ! Від неї навіть у гурті не заховаєшся, її відчуття переслідує людину постійно, але тільки тоді, коли людина про неї думає, сама дозволяє самотності заповнити власну душу. Гони її, Олю!
Судять ближні, судять дальні, - Можуть будь-кого звести Нісенітиці звичайні У яких і я, і ти... Наталко, а ти не й поміла, що я прислухався до твоєї поради і виправив останній рядок у вірші?..
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('