Та добре все там! Я завжди спочатку розміщую вірші на "Анумо...", а потім уже на ПМ. Та тут вийшло по іншому, - спочатку там, де його уже трохи обскубли, і тільки сьогодні тут...
Трошки знаючи тебе і про тебе, уже чудово розумію те, що спонукало тебе написати цього вірша... Надіюся, що, у боях місцевого значення, перемога буде на твоїй стороні.
Коли наближення зими очам не важко розпізнати, - дружнішими стаємо ми, неначе в час сумної втрати. Знаходимо, крім власних справ, нагоду дати раду іншим: - Тому, хто поруч потерпав, допомогаємо найбільше... Отож знайдеться місце для тебе не тільки в куточку душі...
Чому "давні - давні спогади"? Про яке "мариво" мова? Невже дійсність сьогодення така гірка? Неприємно здивований твоїми, Людмило, словами, не чекав почути від тебе саме таке... Дякую. Вибачай, але просто забув про твоє прохання, сьогодні про все дізнаєшся...
Вони подобаються багатьом, і тобі, знаю, не раз уже про те говорили. Тож я не лукавив, коли просто висловив свою думку щодо цього. Справді, твої коментарі мало кого залишають байдужим.