Софіє! Ну, як не соромно тобі таке говорити? Це я тобі щиро і безмежно вдячний за подарунок. Він тепер приваблює до себе мої очі, зігріває щоденно мою душу, нагадує завжди про тебе... Дякую ще раз тобі!
Мені тільки й залишилося зараз у житті одне - згадувати приємне і уже далеке минуле, що я часто і роблю, якщо ти, Наталіє, це помітила у моїх віршах. Щиро дякую тобі.
Ну, Світлано, і тут, жартуючи, ти просто взяла та відгадала мої сьогоднішні думки, бо й справді мені зараз чомусь думається саме про літо. Перша стопа уже готова, показую її: В духмяному сяйві засмаглого літа, Ласкавиться поруч навколишній світ. Клопочуться бджоли натомлені в вітах І щебет пташиний спадає із віт. Нечутно снують між деревами тіні, Прозорі та теплі, як мами сльоза... Ось так, Світлано, мені зараз думається і пишеться. Щиро дякую тобі за твій веселий коментар.
Я ще в минулому році обіцяв показати тобі цю пісню, проте не хотілося розміщувати відео з мобільног, бо картинка була нечіткою, а звук неякісним. Нещодавно мені вдалося зібрати той матеріал, із яким несоромно вийти на люди. Про результат моєї роботи ти сказала. Щиро вдячний тобі, Світлано.
Я так самокритично про себе висловився, що, бачу, навіть налякав тебе, Світлано. Хорошо, що ми хоч знайомі, а то точно думала бозна що про мене, судячи із створеного мною літературного образу. До речі, а ти звернула увагу на те, до якої категорії я відніс цей вірш?.. Дякую тобі.
Дякую тобі, Світлано, уже тільки за те, що знаходиш час прочитати та прокоментувати мою писанину. Так, мабуть, кожний із нас живе отим "якби", адже справді цікаво: - Якби не Катруся, чи зміг би я іще десь, чи колись, зустрітися із тобою у житті?..
Знаєш, Олексію, що буває і так, коли написане подобається самому автору. "Осіннє ворожіння" - один із небагатьох написаних мною віршів, який мені сподобався. Дякую тобі.
А які ще, крім ваших трьох, імена вимовляти Сергію у тому квітнику, який він дбайливо зрощує та доглядає біля себе?.. Нехай наспівує мотив, Оксано, якщо слова до вподоби обом. Коли, може, буду у ваших краях, то чому б і не зустрітися, не дати знати про це, адже телефони відомі.
Дякую тобі, Оксано, за твою постійну увагу до моїх віршів. Мені дуже приємно знати сьогодні про те, що є десь люди, котрим вони трошки подобаються.