Василю, так і хочеться закинути тобі про бідність, утертість або неточність рим, як - от: "можливо - диво", "щасливим - незбориме", "дорослі - гості", "ночі - очі"... Не хочеться також мовчати про такі шаблонні рядки, як: Казок не буває?.. - Можливо, - Та хочеться вірити в диво... Міг би докорити за такі заяложені епітети, як "зоряні ночі"... Не тішать мене й окремі наголоси "чОго", коли правильно буде "чогО", проте, я не буду цього робити, адже комусь такі казки безумовно подобаються, але хотів би почути чітку відповідь на таке питання - чому ти не дбаєш про несподіваність думки у вірші, про свіжість рим, адже давно відомо, що все це не тільки прикрашає вірш, але й дає йому інтонаційну основу, являється збудником нових образів і тем?.. Сприйми з розумінням. З повагою Did.
Наталко, це я тому пожартував, що на сайті малечі немає, а ти ще нам відгадки світлинками підказуєш, як, зазвичай, у дитячих книжечках робиться, ніби сумніваєшся в тому, чи відгадаємо ми їх...