Сб, 02.11.2024, 23:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Осінній поклик

Осінній поклик

 

Припорошена пилом і росами

Густо скраплена сива трава.

Посиніли від холоду осені

На папері печальні слова.

Мерехтять, як жаринки розпалені,

За віконням тремтливі листки.

У минущих сльозах віддзеркалені,

Повертаються пізно думки.

Вслід за клекотами журавлиними,

Заведу свою пісню сумну

Про помилки у юності вчинені

І про тебе – відраду одну.

Застелю всі стежки пізньоцвітами,

Протопчу їх для нас навскоси, -

Щоб удвох повернулись до літа ми,

З багажем нерозтрачених сил.

Заховалися радо від сирості

На далекому лузі в стіжку.

Розімлілу від втіхи і щирості,

Зацілую, бажану й п’янку.      

Із гарячого літа вертатися

Ти не схочеш в осінню нуду.

Якщо зможеш на спів обізватися, -

Я тебе, незабутню, знайду…    


Додав: Did (11.10.2010) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1620 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
Ах, душа аж зайшлася!!! hands hands hands hands hands up
avatar
4 Did • 17:37, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Дякую вам, Алло. Мені приємно, що мої слова сколихнули вашу душу - значить недаремно старався... shy yes
avatar
2 jakov-buga • 15:53, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Від таких слів,обізветься,пане Вікторе,їй-бо. :)
avatar
5 Did • 17:40, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Ось пані Алла уже обізвалася, може, ще хтось відгукнеться, адже вірш, здається, непоганий.
Дякую тобі, Якове.
avatar
3 Shtanko • 16:39, 11.10.2010 [Лінк на твір]
О, якби ж то не осінь - були б ми у літі,
О, якби ж то не осінь, ще б грав оксамит,
У якому шукали ми вечір у житі,
Аж допоки нічний не загас зорецвіт.

О, якби ж то не осінь - кохались у літі,
О, якби ж то не літо - були б у весні...
Та, на жаль, нам зоріють в осінньому цвіті
Лише спомини теплі та ночі ясні.

Вірш чудовий!! hands hands hands hands hands

avatar
6 Did • 18:02, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Ігоре, за гарний віршований коментар, за добрі слова. yes
avatar
7 octava • 19:51, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Припорошений пилом і росами,
З багажем нерозтрачених сил,
Посинілий від холоду осені,
До коханої йду навскоси.

Вже в уяві принадно малюються
Сто чи й двісті, а ще - пиріжок.
А вона, мрія дальньої юності,
Показала мені на ... стіжок.

Ех ти, доля моя пізньоцвітая!
Під очима - голодні синці.
Так тягну оцю "пісню" до літа я
На одному сухому сінці...
tongue
Не сумуй, Вітюша. Співай, співай!..

avatar
9 Did • 20:44, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Ну, Світлано, і тут, жартуючи, ти просто взяла та відгадала мої сьогоднішні думки, бо й справді мені зараз чомусь думається саме про літо. Перша стопа уже готова, показую її:
В духмяному сяйві засмаглого літа,
Ласкавиться поруч навколишній світ.
Клопочуться бджоли натомлені в вітах
І щебет пташиний спадає із віт.
Нечутно снують між деревами тіні,
Прозорі та теплі, як мами сльоза...
Ось так, Світлано, мені зараз думається і пишеться. tongue yes
Щиро дякую тобі за твій веселий коментар.
avatar
На печальні слова ви подмухайте, щоб злетіла з їх щічок вся синь!
Ви ж були у стіжку відчайдухами - пригадайте, як пахне жасмин,
Як встеляли стежки ранньоцвітами, де Кохана босОніж ішла...
Пригадайте - і знову радітиме Ваша спрагла любові душа! console
avatar
10 Did • 20:50, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Мені тільки й залишилося зараз у житті одне - згадувати приємне і уже далеке минуле, що я часто і роблю, якщо ти, Наталіє, це помітила у моїх віршах.
Щиро дякую тобі. yes
avatar
Авжеж, Поете, помітила... yes Та весна з душі не має права відлітати! confu9
avatar
12 Did • 22:26, 11.10.2010 [Лінк на твір]
У моїй душі весна присутня завжди, чого, на жаль, уже не можу сказати про тіло. shy
avatar
13 ЛюК • 21:15, 12.10.2010 [Лінк на твір]
Здається, я вже ось прямо зараз зрозуміла, чому так люблю читати Вашу поезію. Вона дарує надію.
avatar
14 Did • 22:32, 12.10.2010 [Лінк на твір]
Без надії важко жити, Людо, та ще тоді, коли, неначе на підгнивший тин, спираєшся на одне минуле, коли чітко усвідомюєш, що дійшов уже до тої межі, яку тобі ніколи не перейти. Але примушуєш себе прогнати із душі безнадію, усвідомлюєш, що без віри, повернеш назад...
Дякую тобі.
avatar
15 Pylyp • 02:05, 13.10.2010 [Лінк на твір]
Яку бурю підняв Ваш чудовий вірш! "На далекому лузі в стіжку". Ну й ну! Як туди потягнуло!
hands hands hands hands hands
avatar
16 Did • 07:16, 13.10.2010 [Лінк на твір]
Хіба одного вас, Пилипе? Шкода, що вертаємо туди тільки у мріях, але і радість переповнює душу від того, що думаємо про таке повернення - зачить іще живемо!
Дякую вам.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz