Чт, 08.01.2026, 19:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1078]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [556]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1016]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [456]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [721]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [124]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [349]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4562]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [162]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

ПОТРЕБА ІДЕАЛУ НЕ ДАРЕМНА!

Отерплі душі, втиснуті у мушлях

Страху, злоби, зневіри і олжі

Стоять і нині знову на межі

Між світлом і пітьмою незворушно.

 

Куди піти? Кому себе продать?

В чиї обійми ввіритись довіку?

В людській подобі жить, чи як каліка

Лиш подумки недолю проклинать?

 

Потреба ідеалу не даремна! -

В бою за нього варто полягти,

Волошками у полі прорости

Чи променем розтяти царство темне.

 

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,

І хто б нас не присилував зректись

Землі своєї й Волі – не зречись!

Потреба ідеалу не даремна!

 

То ж хай народ наш, повний безнадій,

Зіщулений у макову зернину,

Воскресне духом, встане за Вкраїну

Й господарем відчується на ній!

 

…Із небуття, із попелу, із тліну,

Оспівана поетами в віршах,

Постане скоро вільна Україна,

За котрою зтужилась так душа!


Додав: Валькірія (09.10.2010) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2029 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 Did • 00:32, 10.10.2010 [Лінк на твір]
Дуже люблю патріотичні вірші!
Дякую тобі, Наталіє, за гарну роботу,
up hands hands hands yes
avatar
На здоров'я, Вікторе!Я щоправда це не називаю роботою...
:)
avatar
5 Did • 11:37, 10.10.2010 [Лінк на твір]
Душа відпочиває, а мізки, Наталіє, прцюють, чи, може не так?..
avatar
А в мене все навпаки, Вікторе, в мене душа ніколи не відпочиває, а мізки можуть... щоб це зрозуміти, треба знати мене краще inverted
avatar
9 Did • 22:12, 10.10.2010 [Лінк на твір]
confu9 yes
avatar
Чудово!!! Лишається хіба аплодувати hands hands hands hands hands
avatar
Дякую, Алло, хоча моя патріотика пишеться мені лише від болю, на жаль... shy
avatar
7 COCODE • 21:27, 10.10.2010 [Лінк на твір]
Я теж підмітив твій біль.....для себе.
Закінчення настільки казкове, що просто хочеться повірити у казку shy
avatar
Навіть якщо розумом розумієш, що чекати прийдеться надто довго - все ж так хочеться вірити у Диво... yes
avatar
8 45tom • 21:45, 10.10.2010 [Лінк на твір]
…Із небуття, із попелу, із тліну,

Оспівана поетами в віршах,

Постане скоро вільна Україна,

За котрою зтужилась так душа! - хочеться вірити, але не хочу чекати ще 100- 200 років(мабуть не дочекаюся такий термін)

avatar
Може, Олексію, душа й дочекається, але... вже в іншому тілі... inverted
avatar
10 Shtanko • 15:57, 11.10.2010 [Лінк на твір]
Чудовий вірш!! Тільки серце надто болить за неньку.
О, Україно! Зглянься, мила!
Обдумай певно все, як слід...
Я хочу, щоб ти вільно жила
І спромоглась на гарний плід...

Я йду кривавими житами...
Яка ж прекрасна неба синь...
Я хочу лиш одного, мамо, -
Дивитись гордо в далечінь!

avatar
Чом оповилась сумом, Україно?
Чого земля від схлипувань тремтить?
Здається, щось турбує батьківщину,
Й нестерпний біль у грудях їй щемить.
А сумно їй, бо мов голодні діти,
Гриземось ми за кусень пирога,
І всі собі щось прагнемо вхопити –
Нам тільки власна шкіра дорога.
Тремтить вона, бо чує час негожий
У розбраті, що сіємо щомить.
Ось народився табір знов ворожий,
І знову голова чиясь летить.
Погляньте, люди, що із нами стало:
Манкурти, фарисеї... Хто ж ми є?
Невже було вам горя надто мало,
Що думаємо – кожний за своє?
shy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк

klavysjka: Дай бОже, щоб це все ні в кого не згасло ніколи! Хай всі зустрінуть і дочекаються!

klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на  сповіді все сказала. На душі стало легше.  А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz