Рості - постріл, розстелеш - постелей, стріли - прозріла... На перший погляд, здається, так просто, але нехай кожний із нас спробує так прекрасно римувати. Браво, Тамаро!..
Розвеселили, Тамаро.. Мабуть, вже рік минув, як вперше прочитав ваші "Різдвяні ворожіння". Читав і гостям своїм про рукавичку, реготали всі і гадали чого більше в оповіданні - вигадки чи правди?.. Думки були різні. Ось і зараз сиджу та гадаю про рейтузи - вигадка чи правда? А Кіндрата шкода чомусь - хоч би подарунок отримав на Різдво...
Дякую вам, Софіє, за коментар і побажання. Збирався уже в дорогу щоб подивитися на ваше підвіконня, але пригадав, що Катруся вже знайшла моїх птахів у Ірпені...
Вдячний вам, Василю, за змістовний коментар. Ви знаєте, я штучності у цьоиу рядку не бачу, не відчуваю зовсім. Невизначеність? Не знаю... Тут присутні занепокоєння, здогадки про долю птахів. Адже слово ВСЯКО - не однаково, по-різному, а НЕМАЛО - багато. Здається за змістом все гаразд, так і за формою.
Якісні були колись речі, тим паче такі недешеві. Обережно тільки гайдайтеся, а то з часом, правда, відчуваємо брак вологи в менісках не лише ми, люди...
Більшість ваших поезій, Катю, мають автобіографіче походження. Читаючи їх, мимоволі переживаю з вами разом всі ваші радості і печалі, дивуюся вашому вмінню так образно говорити про свої почуття. Цей вірш уражає глибиною й точністю змісту.
І слово по слову - розмова, Вже мова така, наче змова. А змова не слабко, не лунко Закріплює згоду цілунком. Дарма, що цілунки не часті, - Вони визрівають на щасті... Про все ти, Михайле, знаєш, нічого від тебе втаїти не вдається. Дякую за коментар.
Не чекав від вас, Наталко, загадок на спортивну тематику, чесно. Зовсім не думав, що ви добре розумієтеся в різних видах спорту. З насолодою прочитав ваші нові загадки. Здивувався, що сам, спортивний уболівальник із багаторічним стажем, не здогадався створити щось подібне. Дякую вам за чудову роботу.