Загубилися десь голуби, Поштарі сизокрилі та білі. Я в чеканні лік дням загубив, Як до милої ви полетіли. Повертайте додому, гінці, Хоч у радості, хоч у печалі. Відчуваю душею звідціль, Що вам всяко було і немало. Чи не хочете, любі, назад? Чи блукаєте ви в завірюсі? Поруч мене багато принад, А я вас жду і в небо дивлюся. Голуби ви мої, голуби, В небо кинув я вас, як на плаху. Якби жінку ту так не любив, Вдома гріли б боки ви під дахом. Якби жінка та поруч жила, Не літали б далеко від хати, А кружляли навколо села, Мов хмільні і веселі два свати.
Гарно все. Сильно. Душевно. Єдиний рядок вибивається з контексту і понижує рівень естетичного та емоційного сприйняття твору. Ось він: Що вам всяко було і немало Думаю, пане Вікторе, що такий майстер, як Ви, сам бачить невизначеність і штучність "всякого немало". Сподіваюся, що Вам неважко буде допрацювати трохи і не ображатися на мене за це зауваження. З повагою Василь.
Вдячний вам, Василю, за змістовний коментар. Ви знаєте, я штучності у цьоиу рядку не бачу, не відчуваю зовсім. Невизначеність? Не знаю... Тут присутні занепокоєння, здогадки про долю птахів. Адже слово ВСЯКО - не однаково, по-різному, а НЕМАЛО - багато. Здається за змістом все гаразд, так і за формою.
У вас проста поезія, проста і легка. Так не кожен уміє, наче виливати себе на папір. Читаючи хочеться прокрастись мишкою у надра вашої душі, всістися там тихенько. Порадіти, коли вам радісно, посумувати, коли сумно... Дай вам Бог Щастя бо ви просто гарна людина Дякую за голуби голубині
Саме так, Тамаро! Прочитавши вірш думав чому він так мені припав до душі? У чому секрет, крім майстерно написаного слова? А відповідь у Вашому коментарі. Народний мотив, ось що примушує ще раз прочитати твір і повернутись до нього.
Пам*ятаєте? Ой там на горі, ой там на крутій, Ой там сиділи пара голубів. | (2)
Вони сиділи, цілувалися, Сивими крильми обнімалися...
Дякую вам, Софіє, за коментар і побажання. Збирався уже в дорогу щоб подивитися на ваше підвіконня, але пригадав, що Катруся вже знайшла моїх птахів у Ірпені...
Ох, Вікторе. Не даєте Ви своїми віршами мені спокійно дихати. Такий гарний вірш!!!!! Аж подих перехопило. Так і надалі тримати... От сиджу і думаю: цікаво, це Вас медсестрички так надихнули? Вірш
Дякую, Оксано. За цей рік, слава Богу, в лікарні був лише раз - весною проходив медогляд. А хіба на сайті гарних сестричок мало?..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
Вірш 
