Ти, Любо, неуважно читала. Зверни увагу на перший рядок, а коли вистачить часу та терпіння, то прочитай до третього слова, адже в ньому мова саме про те, в чому ти мене намагаєшся безпідставно звинуватити...
Справа в тім, що я й досі не навчився самостійно розміщувати свої твори, ось і доводиться звертатися за допомогою до доньки, а про наслідки її неуважності ти, Світлано, бачу, вже довідалася з коментарів...
Мені соромно, Наталю, що я забув про твоє прохання, і лише зараз, читаючи коментар Оксани, згадав про забуте мною... :shy: :shy: Коли прочитав твого вірша, то зайвий раз подумав про те, що в кожного з нас є шанс творити свою долю. Отже, варто використовувати таку можливість і добиватися зрушень в кращий бік у скороминущому житті та примхливій творчості...
Від "пацана" повіває русизмом, української літературною мовою це слово - хлопчак. Розумію, що так написалося через риму, але й далі у вірші вони виглядають непривабливо через неточність: дитя - щеня, щиро - мило... Успіхів у майбутньому та терпеливості в творчості! З повагою Did.
Народження такого вірша - плід любові, що входить у сенс перебування кожного з нас на Землі. Ірино, коли закохуєшся, то свідомість вібрує на певній частоті, яка піднімає нас і нашу твочість на вищий рівень, у коханні повністю проявлять і реалізують себе наші душі... Нехай не пригнічує тебе отой холод, яким повіяло в останніх рядках, адже гіркота також збагачує кожного пізнанням кохання, прикро, але, на жаль, буває й так... Чуттєвий, душевний вірш.
Дякую тобі, Роксолано, - вже виправив... Мене хвилює інше - цілий вечір учора заглядав у різні словники, але всеодно й зараз немає впевненості в тому, як буде правильно - стугОнять чи стугонЯть?.. Міняти в рядку слова місцями, чи залишати все так, як є...
Звичайно зайвий, Ірино, - зараз донька отримає по повній. Не змогла уважно переписати текст, адже там чітко написано "їхать"... Дякую за уважність, зараз виправлю, але в дорогу збираюся - завтра буду в Карпатах...