Ну, ось "мЕні", а не "менІ"... Звідки з'явився наголос на перший склад? Також "мОго", а правильно буде - "могО"... Тепер ти, сподіваюся, побачила очевидне?..
Відсутня логіка, коли говориш про те, що схожий на перекотиполе, і в той же час скаржися на відсутність крил... ...Його(життя)ж боюся наче б то примара. Це як?.. Про інше - наступним разом...
Андрію, раджу тобі відкрити тлумачний словник та пізнати всі значення слова ПРИБОРКАТИ, щоб у майбутньому воно не пантеличило тебе... Дякую тобі за відвертість.
Поезія природи, поезія кохання, поезія душі - все це злите тут в єдину гармонію, все це повите чарами тієї краси, тієї життєрадісності, при яких навіть бруд у деяких коментарях здобуває собі епітет НІЖНИЙ...
Росися у менІ... До твогО... Це, Роксолано, я вказав на місця де збивався з ритму, а ще старайся уникати збігу приголосних - їх у вірші багато... А вірш приваблює неприхованою щирістю, приємно дивує своєю відвертістю.
................................................................................. ................................................................................. ...... ................................................................................. ............................................................ ................................................................................. ............................. ................................................................................. ................................. ................................................................................. .......................... Не реагуй так бурно, не марнуй сил, бережи себе, адже у тебе попереду вічність... Прикро, ДРУЖЕ, але буває подібне з усіма, шкода, що краєчком крила зачепила неприємність тебе... Терпи... Мужайся...
А чому вам, дівчата, соромно сказати те, що незабаром і НЕМИНУЧЕ наші діти можуть( нехай такого не буде!) розмовляти мовою, котрою ми самі навчаємо їх?.. Красива загадковість малечі непотрібна!.. Давайте говорити ПРАВИЛЬНО!!!
Роксолано, вже пізно, стомився, скажу коротко - збіг приголосних вражає!.. Пробач, але викликають недовір'я попередні коментарі, повір, що бере під сумнів щирість тих слів, які говорять про не відшліфовані речі... Сприйми мої слова, як передумову для точнішого фіксування пережитого, відчутого та спостереженого, адже знання мови, її уміле використання - твоє( і моє також!) найголовніше знаряддя у віршуванні, а посилатися на тематику твору - справа безнадійна, коли в нім безліч очевидних помилок... Роксолано, сприйми мої слова лише без образ, адже бачу, що ти дуже обдарована людина, отож застереження про збіг приголосних не буде зайвим, а піде лише тобі на користь... Про інше - слідуючим разом...
Я хочу, не лукавлю, щоб наші вірші були гарними, як і ми...
Коли прочитав цього вірша, чомусь одразу пригадався вислів: - Тримай злодія!.. Може, це тому, що мені також відомі слова: - Найголосніше кричить про свою невинність винуватий. Спочатку потрібно навчитися боротися, і перемагати їх!, власні помилки, "нанівець" пишеться разом, і лише потім розпочинати мову про критичні зауваження, а не про "пліткарів", як намагаєшся зробити ти. Самі створюєте критичні ситуації, а потім прикриваючись гучними словами, намагаєтесь боротися з ними. Якщо хтось написав у коментарі до твого вірша щось неприємне тобі, то це не значить, що він має "зловісні роги", що виражаючись подібними словами ти недорахуєшся уваги читачів, за яку та яких потрібно боротися не ображаючи їх, не вимагати від них гарних оцінок, а звертати більше уваги на кількість переглядів власних творів, адже саме вони і являються твоїми оцінками. Хай щастить тобі! Сприйми слова з розумінням.