Не можуть без сонця квіти,
Без зір не буває неба,
Без цвіту схилилися віти,
Я більше не можу без тебе.
Зі сліз народилося море,
Глибоке, сумне і безкрає,
Як смуток, гірке і солоне,
Розлуки вітри відчуває.
За хмарами сонце сховалось,
Тепла вже мені не дарує,
Проміння його поламалось,
Слова твої я вже не чую.
Син знову забув звідки родом,
Додому його не впустили,
Троянди накрилися льодом,
Ми наші серця розлучили.
| 
та
у Вас 
0
