Прощання П’ять хвилин до початку розлуки Не на тиждень чи місяць – роки. Я тримаю в руках твої руки І щокою торкаюсь щоки. Зігріваю грудьми твої груди Та тривожу вустами вуста. Як не хочеться їхать нікуди – Краще більше мене не питай! Стугонять гіркотою легені У прощальну, безрадісну мить. Наливається світлом зеленим Семафор і байдуже горить. Сутеніє в душі й на пероні, Коли ти даленієш в юрбі. Запах шкіри твоєї в долонях Забираю на згадку собі.
Все класно, Вікторе! Вітаю! Гарний вірш... А може ще буде зустріч, га? Так хочеться на те сподіватись.... П.С. "Як не хочеться їхати нікуди –" тут один склад зайвий... Зичу натхнення!
Звичайно зайвий, Ірино, - зараз донька отримає по повній. Не змогла уважно переписати текст, адже там чітко написано "їхать"... Дякую за уважність, зараз виправлю, але в дорогу збираюся - завтра буду в Карпатах...
Справа в тім, що я й досі не навчився самостійно розміщувати свої твори, ось і доводиться звертатися за допомогою до доньки, а про наслідки її неуважності ти, Світлано, бачу, вже довідалася з коментарів...
Вікторе, вражає вірш своєю глибокою простотою і, як завжди, щирістю. Погляньте тут. може це опечатка:Як не хочеться їха(ти )нікуди - може має бути (їхать) Вірш провідчула на 12 .Дякую Вам за високу поезію.
Дякую тобі, Роксолано, - вже виправив... Мене хвилює інше - цілий вечір учора заглядав у різні словники, але всеодно й зараз немає впевненості в тому, як буде правильно - стугОнять чи стугонЯть?.. Міняти в рядку слова місцями, чи залишати все так, як є...
Бачу, що я з коментом повторилася- вибачайте.А щодо (стугонять) то , як на мене природніше стугонЯть- та і в Стуса читала саме так.Пошукаю і я собі в словнику.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
А може ще буде зустріч, га? Так хочеться на те сподіватись.... 
